Тарілчасті апарати та їх удосконалення

Марценюк, О. С.; Малежик, І. Ф.; Зоткіна, Л. В.

Розглянуто приклади будови протитечійних тарілчастих апаратів, які працюють за умов контактування фаз у найбільш інтенсивному пінному режимі. Показано можливі варіанти вдосконалення тарілчастих апаратів за допомогою збільшення шару піни на тарілках, використання баластних і нахилених клапанів з різною висотою утримувальних ніжок, підтримання гарантованого шару рідини на тарілках, застосування додаткових зон контакту фаз, використання перехресно-струминного руху на тарілках з лускою, просічками та нахиленими пластинами, зміни напрямку руху фаз, підгальмовування або початкового розгону швидкості течії рідини на тарілках, використання псевдозрідженого шару насадки, віброперемішування та спеціально розроблених контактних пристроїв для реалізації циклічного руху фаз. У циклічному режимі послідовно змінюються два періоди роботи тарілок: більш тривалий період (наприклад 20 - 30 с) барботажу газової фази крізь утримуваний на тарілці незмінюваний об'єм рідини і стслий період (3 - 5 с) зливання рідини на нижню тарілку під час припинення подачі газу. Це сприяє майже повному досягненню фазової рівноваги на кожній тарілці. Збільшувати відносну швидкість руху потоків на тарілках понад оптимальну практично недоцільно, оскільки дисипаційні втрати починають зростати інтенсивніше, ніж підвищується швидкість міжфазового перенесення. Удосконалення тарілок значного ефекту не надає, але ускладнюється їх будова й обслуговування. Тому в найближчі десятиріччя ефективність роботи тарілчастих колон варто підвищувати за рахунок правильного вибору і застосування вже існуючих апаратів і використання оптимальних режимів роботи. В основі розроблення нових конструкцій тарілок лежать ідеї створення принципово нових умов контактування фаз. Також варто ретельно обгрунтовувати економічний ефект від їх впровадження.


	Наукова періодика України		Наукові праці Національного університету харчових технологій