Наукова періодика України Наукові праці Національного університету харчових технологій


Жигунов Д. О. 
Дослідження технологічних властивостей пшениці та спельти як сировини для виробництва борошна і крупи / Д. О. Жигунов, М. Р. Мардар, С. М. Соц, Ю. С. Барковська, Г. Д. Жигунова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 5. - С. 208-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_5_26
Досліджено твердозернистість різних типів і сортів зерна пшениці, у тому числі спельти, за допомогою двох різних методів та показано, що твердозерність зерна - важливий показник, який зумовлює цільове використання зерна. Досліджували тверду пшеницю сорту Лайнер, м'яку червону твердозерну ваксі-пшеницю сорту Софійка, звичайну м'яку червону твердозерну пшеницю сорту Куяльник, м'яку чорну твердозерну пшеницю сорту Чорноброва, м'яку білу м'якозерну пшеницю сорту Білява, м'яку червону м'якозерну пшеницю сорту Оксана; червону спельту німецького походження, білу спельту сорту Зоря України. На основі проведених досліджень встановлено, що зразки твердої та твердозерної м'якої пшениці (крім сорту Чорноброва) мали індекс твердозерності більше 60 од. за тривалості розмелу до 30 с. Сорти м'якозерної пшениці й спельти мали від'ємні значення індексу твердозерності та розмелювались довше ніж за 85 с. Найменшу м'якозерність серед спельтової пшениці мав тип червоної спельти німецького походження за двома показниками твердозерності. Найбільшу тривалість подрібнення, більшу в 2,5 - 3,0 разу, якщо порівняти з м'якозерними сортами м'якої пшениці, мали два зразки білої спельти Зоря України. Встановлено високий прямий кореляційний взаємозв'язок між виходом борошна на лабораторному млині CD-1 за однакових умов розмелу та зворотний кореляційний взаємозв'язок між виходом дробленої крупи з тривалістю розмелу 6-грамової наважки - r = 0,79 та r = -0,73 відповідно. Між виходом борошна/виходом крупи та індексом твердозерності коефіцієнт кореляції складає r = -0,95 та 0,93 відповідно. Показано суттєві відмінності поведінки зерна спельти за його розмелу у сортове борошно та дроблення у крупу на лабораторних установках. Обгрунтовано напрями цільового використання зерна пшениці та спельти. Рекомендовано для виробництва сортового борошна, а також для виробництва цілої або дробленої крупи використовувати спельту німецького походження, для виробництва пластівців або для виробництва цільнозмеленого борошна - спельту сорту Зоря України.
  Повний текст PDF - 371.113 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Жигунов Д.
  • Мардар М.
  • Соц С.
  • Барковська Ю.
  • Жигунова Г.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Жигунов Д. О. Дослідження технологічних властивостей пшениці та спельти як сировини для виробництва борошна і крупи / Д. О. Жигунов, М. Р. Мардар, С. М. Соц, Ю. С. Барковська, Г. Д. Жигунова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 5. - С. 208-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_5_26.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Жигунов Дмитро Олександрович (1975–) (технічні науки)
  • Мардар Марина Ромиківна (технічні науки)
  • Соц Сергій Михайлович (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського