Розкрито протиріччя, що виникли у процесі здійснення освітніх реформ у різних країнах світу (шість стратегічних напрямів розвитку національної освіти США у програмі розвитку шкільної освіти “Америка-2000”, сім цілей в доповіді Національної комісії з питань освіти Великобританії, доповідь комісії з перегляду шкільних програм у Франції та інші програми). Висвітлено загальні тенденції розвитку і удосконалення освітніх систем США, ФРН, Великобританії, Франції та інших країн. Обговорено стандартизацію змісту освіти як домінанту більшості освітніх реформ 1980 – 1990-х рр. Названо головні причини, що перешкоджають входженню пострадянських республік до “загальноєвропейського дому” – низький науково-технологічний та культурно-освітній рівні населення, успадковані від тоталітарного режиму стереотипи. За допомогою аналізу концепцій загальної освіти країн Східної Європи підсумовано, що спільним у них є гуманістично орієнтоване навчання, спрямоване на розвиток інтелектуального потенціалу, моральної та емоційної сфер, а також творчої уяви особистості. З’ясовано, що всі країни мають свої особливості розвитку, а загалом їм властиві підвищення ролі освіти в суспільстві, усвідомлення її значення, демократизація і гуманізація педагогічного процесу. Раскрыты противоречия, возникшие в процессе осуществления образовательных реформ в разных странах мира (шесть стратегических направлений развития национального образования США в программе развития школьного образования “Америка-2000”, семь целей в докладе Национальной комиссии по вопросам образования Великобритании, доклад комиссии по пересмотру школьных программ во Франции и другие программы). Освещены общие тенденции развития и совершенствования образовательных систем США, ФРГ, Великобритании, Франции и других стран. Обсуждена стандартизация содержания образования как доминанта большинства образовательных реформ 1980 - 1990-х гг. Названы главные причины, препятствующие вхождению постсоветских республик в “общеевропейский дом” – низкий научно-технологический и культурно-образовательный уровни населения, унаследованные от тоталитарного режима стереотипы. С помощью анализа концепций общего образования стран Восточной Европы подытожено, что общим у них является гуманистически ориентированное обучение, направленное на развитие интеллектуального потенциала, моральной и эмоциональной сфер, а также творческого воображения личности. Выяснено, что все страны имеют свои особенности развития, а в целом им присуща высокая роль образования в обществе, осознание ее значения, демократизация и гуманизация педагогического процесса. Revealed contradictions encountered in the implementation of educational reforms in different countries (six strategic directions of the national education development program in the U.S. schooling “America 2000”, seven goals in the report of the National Commission on Education UK, the commission's report on the revision of the school curriculum in France and other programs). Highlight general trends of development and improvement of educational systems in the U.S., Germany, UK, France and other countries. It’s discussed the standardization of educational content as a dominant majority of educational reforms 80-90-ies of XX century. It’s named the major obstacles to the entry of the former Soviet republics in the “common European home” – low scientific and technological, cultural and educational levels of the population, inherited from the totalitarian regime stereotypes. By analyzing the concepts of general education in Eastern Europe generally, that they have a common humanistic oriented training aimed at developing the intellectual capacity, moral and emotional spheres, as well as creative imagination of the individual. Found that all countries have their own particular development, but in general, they are inherent in the role of education in society, awareness of its importance, democratization and humanization of the pedagogical process.

  Повний текст PDF - 348.6 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"