Розглянуто один із найцікавіших і досі маловивчених жанрів кларнетового тріо, зокрема, його підвиду - кларнетово-віолончельно-фортепіанного тріо. Розглянуто історіографічний аспект становлення та розвитку жанру (Л. ван Бетховен, Й. Брамс, О. Цемлінський, В. д'Енді та ін.) та проаналізовано тріо українського композитора Є. Станковича з програмною назвою "Квітучий сад... і яблука, що падають у воду" з присвятою "Моїй Матері". Охарактеризовано новий тип концептуальної програмності та сучасні засоби її втілення, що надасть можливість окреслити цю композицію як нове вагоме слово у розвитку жанру, який виходить на рівень гносеологічного синтетичного узагальнення, адаптуючи та втілюючи закономірності питомо національного вияву у сфері кіномистецтва - "поетичного кіно", відкриваючи тим самим нові обрії перед розвитком камерно-інструментальної музики XXI ст., у тому числі перед жанром кларнетово-віолончельного фортепіанного тріо.

  Повний текст PDF - 281.852 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"