Проаналізовано процес становлення і розвитку поняття "парадинамічна ландшафтна система" у географічній науці. Розкрито суть сучасного його розуміння. Виявлено, що в основі її функціонування лежить фундаментальна закономірність географічної науки - контрастність середовищ. Доведено необхідність застосування принципу контрастності при дослідженні парадинамічних ландшафтних систем. На підставі домінування процесної складової визначена пріоритетність явищ парадинамічності над парагенетичністю. Виявлено, що парадинамічні ландшафтні системи формуються в контактній зоні різко контрастних середовищ - суші і води у межах морської берегової смуги, гір і рівнин, височин і низовин, а також шарів атмосфери, літосфери і гідросфери, ускладнених елементами біосфери. З'ясовано, що складність і багатокомпонентність парадинамічної ландшафтної системи визначається сукупністю усіх територіально суміжних ландшафтних комплексів, безпосередньо контактуючих і взаємодіючих з центральним комплексом системи. Доведено важливість розвитку цього напряму досліджень для сучасного ландшафтознавства.

  Повний текст PDF - 202.132 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"