Інтерлейкін-7 є одним із найважливіших регуляторних цитокінів імунної системи. Рекомбінантний інтерлейкін-7 (рІЛ-7) людини у водних розчинах піддається механізмам хімічного розкладання, таким як протеоліз, окиснення, дисульфідний обмін, олігомеризація тощо. Подібні зміни впливають на строк придатності препарату на основі рІЛ-7. Оцінку біологічної активності рІЛ-7 можна проводити через його противірусну активність. Мета дослідження - порівняння методів інгібіції репродукції вірусів грипу, простого герпесу та гепатиту С рІЛ-7 людини та дослідження стабільності препарату на його основі. Використано перещеплювані культури клітин: нирки собак, нирки бика та нирки африканської зеленої мавпи Vero. Використано такі віруси: сурогатний вірус гепатиту С (вірус бичачої вірусної діареї (ВБВД)), вірус грипу (штам A/FM/1/47(H1N1)), вірус простого герпесу 2 типу (ВПГ-2) (штам ВН). Для визначення антивірусної активності рІЛ-7 за умов in vitro використано добову перещеплювану культуру клітин. Клітини вирощували на середовищі RPMI-1640. Показано, що рІЛ-7 у буферних стабілізуючих розчинах і культуральному середовищі через 1 тиж зберігання був активним до розведення 0,003 мкг/мл проти вірусу ВБВД. За результатами досліджень антивірусної активності препарату рІЛ-7 у буферних розчинах та культуральному середовищі проти вірусу грипу A/FM/H1N1 зроблено висновок, що зберігання препарату в буферних розчинах і в інтактному стані за температури 4 <^>oC протягом 1 тиж не впливало на його антивірусну активність; антигерпетична активність препаратів залишалася ефективною. Антивірусна активність препаратів у стабілізуючому розчині зберігалася впродовж 3-х міс, що є передумовою для розробки на їх основі рідких лікарських форм фармацевтичних препаратів.

  Повний текст PDF - 222.322 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"