За допомогою числових методів досліджено просторову еволюцію когерентного і частково когерентного лазерних променів, у тому числі оптичних вихорів, у процесі їх розповсюдження через турбулентну атмосферу. Проаналізовано внесок фрагментації та випадкових відхилень променя від початкового напрямку розповсюдження (вздовж осі z) у величину сцинтиляцій сигналу на детекторі для різних рівнів турбулентності атмосфери <$E C sub n sup 2>. Запропоновано метод істотного зменшення індексу сцинтиляцій сигналу на приймачі атмосферної оптичної лінії зв'язку. Новий метод полягає в комбінації двох лазерних променів і гауссового та вихрового, які мають різну частоту (різниця частот променів значно менша значень самих частот). Це надає можливість реалізувати комунікації з просторовою щільністю потоку інформації до 1 Гбіт/с на великих дистанціях у турбулентній атмосфері без використання високочастотних фазових модуляторів.