Показано, що гібридний планово-бюрократично-ринковий характер економіки СРСР зумовив формування специфічної соціально-класової структури, в якій важливу роль відігравали буржуазно-підприємницькі групи "штовхачів" та "цеховиків", тісно пов'язані з певною частиною радянської бюрократії. Специфічні інтереси буржуазно-підприємницького класу відігравали важливу роль у динаміці соціально-політичних змін. Спроба Хрущова обмежити сферу товарно-грошових відносин та приборкати тіньову економіку обернулася саботажем з боку буржуазного класу та пов'язаних зним кіл торгово-розподільчої бюрократії, що, в свою чергу, спричинило протести з боку робітництва, спрямовані насамперед проти вищого керівництва. Вони були придушені силою, а вищі ешелони радянської бюрократії пішли на альянс із буржуазно-підприємницьким класом, послабивши відповідальність за "економічні злочини" та розширивши господарські повноваження галузевих бюрократичних структур, відмовившись відповідно від планів обмеження сфери товарно-грошових відносин і впровадження єдиної прозорої системи демократичного централізованого планування. Ці рішення призвели до ослаблення підтримки бюрократії широкими колами робітничого класу і спонукали робітництво наприкінці 80-х до підтримки буржуазних класів у їх прагненні до повної реставрації капіталізму.

  Повний текст PDF - 154.759 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"