У семи випробуваних вивчали прояви м'язового гістерезису за умов створення верхньою кінцівкою циклічних ізометричних зусиль у двосуглобовому режимі; обчислювали моменти сил під час створення довільних зусиль відносно плечового та ліктьового суглобів та аналізували усереднену ЕМГ-активність, відведену від восьми м'язів плеча та плечового поясу, за п'яти різних фіксованих положеннь верхньої кінцівки. Порівнювали петлі гістерезису для ЕМГ-активності за умов двох протилежних напрямків обходу вектора ізометричного зусилля (за годинниковою стрілкою та проти неї). Виявлено суттєві невідповідності ділянок зростання ("випередження") або спаду ("запізнення") амплітуди ЕМГ щодо нульових значень відповідних моментів сил. При цьому напрями параметричних петель гістерезису ЕМГ-активності могли суттєво розрізнятись і у певного м'яза на тлі різних конфігурацій ланок руки, і у різних випробуваних. Не виключено, що стандартної стратегії врахування гістерезисних ефектів за умов керування моторними феноменами не існує. ЦНС обирає таку конкретну індивідуальну стратегію, котра виправдала себе під час набуття моторного досвіду.