Використовуючи сакадометр, вимірювали параметри сакад (латентний період, амплітуду, тривалість та швидкість) у 32 молодших медичних працівників (30 жінок, 2 чоловіки), що чергували в нічні зміни. Виявилося, що середній латентний період після такого чергування вірогідно збільшувався у порівнянні з таким до чергування (209,6 +- 6,84 проти 188,6 +- 6,08 мс, P = 0,002). Паралельно збільшувалася середня тривалість сакад (55,0 +- 0,97 проти 54,2 +- 1,23 мс, P << 0,05). Отже, стрес та позбавлення сну суттєво впливають на параметри сакад, хоча останні й залишаються в межах фізіологічної норми. Беручи до уваги залученість у контроль параметрів сакад численних мозкових структур, зазначені вище модуляційні зміни сакад можуть знайти застосування як генералізовані показники, що характеризують рівень втоми мозку.

  Повний текст PDF - 341.582 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"