Проведено реєстрацію ЕЕГ-активності у 82-х підлітків віком 12 - 15 років із сенсоневральною приглухуватістю II - III ступеня та 80-ти школярів аналогічного віку з нормальним слухом; використовували 4 пари електродів (лобові, скроневі, тім'яні та потиличні). Відведення здійснювали за умов функціонального спокою та під час виконання тесту Рейвена, що забезпечувало наявність когнітивного навантаження. Як було показано, у стані спокою і у хлопців, і у дівчат із приглухуватістю кількість пар відведень, в котрих когерентність коливань більшості ритмів ЕЕГ була значною або високою (коефіцієнти когерентності (КК) у межах 0,50 - 0,70 та 0,71 - 1,0), звичайно перевищувала аналогічні показники в нормально чуючих підлітків. За умов виконання когнітивного тесту кількість пар відведень із КК більше за 0,50 у хлопців обох груп у більшості випадків зростала (особливо щодо тета-активності у приглухуватих хлопців; при цьому формувався виражений фокус когерентності тета-коливань у скроневій зоні правої півкулі). У дівчат обох груп виконання тесту звичайно не призводило до значного збільшення когерентності ЕЕГ-ритмів; кількість пар відведень зі значними КК (>> 0,50) або залишалася без змін, або навіть зменшувалася. Отже, у приглухуватих підлітків (особливо у хлопців в умовах дії когнітивного навантаження) проявляється інтенсивніша тенденція до посилення когерентних зв'язків між просторово віддаленими локусами кори (генералізації когерентності), тобто до формування ширших асоціативних мереж. Зміни просторової організації когерентних зв'язків за умов дії когнітивного навантаження демонструють певну гендерну специфічність.

  Повний текст PDF - 485.604 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"