Звернено увагу на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря - комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наведено дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; розглянуто особливості спілкування з "тяжкими" пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров'я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділено декілька взаємопов'язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; маніпулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємовідносинах "лікар-пацієнт" Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кожному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психотерапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров'я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; відсутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність.Звернено увагу на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря - комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наведено дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; розглянуто особливості спілкування з "тяжкими" пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров'я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділено декілька взаємопов'язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; маніпулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємовідносинах "лікар-пацієнт" Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кожному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психотерапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров'я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; відсутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність.

  Повний текст PDF - 294.864 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"