Мета роботи - розкрити феномен мови як духовної зумовленості та окремішності нації, як найважливішу народну окремішність. Розглянуто мову як матеріально-ідеальне явище. Результатом вивчення проблеми є доведення, що мова є найважливішим національним ідентифікатором і тому без національного ідеалу, сконцентрованим виявом якого є мова, неможливе усвідомлення своєї відмінності-самобутності у світі. Нація, яка втрачає свою рідну мову і приймає чужу, не має духовної самостійності. Така нація не має душевної бадьорості і проявляє апатію та млявість. Проте, сильна національна воля є критерієм життєздатності нації. Зроблено висновки, що індивідуальність духу народу яскраво виражена в національній мові. Спільні дії індивідуума та його народу базовані на мові, якою і за допомогою якої народ думає. Необхідно демонструвати дух як найважливішу народну окремішність. У цьому аспекті убачаємо подальші пошуки розмаїтості мов і народів, зумовлених різним проявом духовної сили.

  Повний текст PDF - 146.684 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"