Кореляція запаморочень з артеріальною гіпертензією

Трінус, К. Ф.

Запаморочення, що трапляються достатньо часто в населення, відносять до присінкових розладів. Окрім запаморочення, в МКХ-10 виділяють головокружіння, порушення сприйняття простору: акро-, агора-, клаустро- та ряд неспецифічних фобій, а також пов'язані симптоми: нудоту, заніміння, болі голови, вушні шуми. Серед найчастіших проблем здоров'я називають артеріальну гіпертензію (АГ) (у 31,5 % дорослого населення України). Тому завданням роботи була ідентифікація взаємодії запаморочень з АГ. Обстежено 123-х хворих зі скаргами на запаморочення. Артеріальний тиск у контрольній групі (72 особи, 56,91 %) був 118,38 +- 12,14/76,19 +- 8,53 мм рт.ст., у групі з АГ (51 особа, 43,09 %) АТ становив 148,98 +- 19,76/94,44 +-7,83 мм рт.ст. (вірогідність різниці систолічного тиску за Ф-тестом p = 0,00039, за Т-тестом p = 2,56Е-15 та діастолічного тиску за Ф-тестом p = 0,53, за Т-тестом p = 1,05Е-21, коефіцієнти зміни відповідно 25,85 та 23,95 %). Різниця між групами в кількості хворих: із запамороченнями - 46,05 та 76,92 %, псевдоголовокружінням - 22,37 та 34,62 %, кінетозом - 26,32 та 34,62 %, ніктофобією - 19,74 та 28,95 % та оптокінезом - 18,42 та 25,00 %. У разі виконання проби Ромберга з заплющеними очима збільшилася площа хитання у групі з АГ - з 0,08 +- 0,05 до 0,34 +- 1,00 м<^>2; Кв = 325,00 %, вірогідність різниці за Ф-тестом p = 1,89Е-24, за Т-тестом p = 0,18, що вказує на важливість вивчення площі хитання за заплющених очах у хворих на АГ. Дуже великі коефіцієнти відмінності багатьох присінкових проб (більше ніж у 100 разів для АТ) можливі за умови первинного ураження вестибулярних ядер. А чутливість саме якісного Ф-тесту у разі порівняння груп вказує на появу нової якості захворювання АГ, викликаної присінковим порушенням. Зазначено, що присінкове порушення може призводити до підвищень артеріального тиску та формування патологічного стану АГ.


	Наукова періодика України		Міжнародний неврологічний журнал