У межах Північно-Західного району Українського щита розповсюджена велика кількість дайок і розшарованих інтрузивів нікеленосних толеїтових долеритів і габроїдів. Ці дайки та масиви розглянуто як канали, по яких за умов розтягнення вкорінювалися і виливалися на поверхню базальтові розплави (ці базальтові потоки тепер повністю еродовані), або як синколізійні породні комплекси, що виникли внаслідок кристалізації мантійних розплавів під час колізії Фенноскандинавського та Волго-Сарматського сегментів Східно-Європейської платформи. Проведене нещодавно датування цих порід вказує на їх вік в інтервалі 1780 - 1790 млн рр. Для Прутівського нікеленосного долеритового інтрузиву одержано новий вік за баделеїтом (1779,2 +- 6,9 млн рр.), який, у межах похибки вимірювання, відповідає віку циркону (1777,0 +- 4,7 млн рр.), одержаному раніше для цього ж зразка (Shumlyanskyy et al., 2012). Це значення віку суттєво відрізняється від одержаного раніше для цирконів із Прутівського інтрузиву 1990 +- 5 млн рр. (Скобелев и др., 1991). Зроблено висновок, що останнє значення є хибним. Нова дата, одержана забаделеїтом, остаточно підтверджує належність Прутівського масиву до Прутівсько-Новогольської магматичної провінції та підкреслює потенціал розшарованих габроїдних масивів цієї провінції щодо Ni - Cu (-PGE) сульфідного зруденіння. Проаналізовано також ізотопний склад сірки в сульфідних мінералах Прутівського родовища, зразки відібрано з придонних рудних покладів. Ізотопний склад сірки варіює від +0,8 до +3,6 <194>, що знаходиться в межах діапазону варіацій, який було встановлено раніше, і вказує на мантійне джерело сірки. Ізотопні дані свідчать про формування Прутівсько-Новогольської магматичної провінції за умов розтягнення, що виникли невдовзі після утворення Східно-Європейської платформи (Балтики).