З метою якісної оцінки ступеня метаморфогенної перекристалізації порід за умов амфіболітової фації за допомогою методів фотолюмінесценції та інфрачервоної спектроскопії вивчено кристалохімічні особливості циркону (ступінь кристалічності, склад домішкових та власних дефектів) з різних парагенезисів амфіболітів Чемерпільськоі структури (північна частина Синицівського блоку Голованівської шовної зони). Для цирконів Середнього Побужжя такі дослідження проводились вперше. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що в напрямку від біотитових до гранатових амфіболітів поступово зростає недосконалість структури (ступінь метаміктизації) кристалів циркону, яка супроводжується різким збільшенням концентрації водневмісних дефектів - ОН-груп, структурної молекулярної води та вакуольної води включень. Генетична інформативність варіацій одного з параметрів фотолюмінесценції - співвідношення інтенсивності смуг дефектів <$E roman {SiO sub 4 sup 3- ~cdot~ОН sup - "/" SiO sub 2 sup -}> - пов'язується з кристалохімічними відмінностями циркону у вихідних та метаморфізованих породах і взаємодією його кристалів з водними флюїдами, що є діагностичною ознакою збагаченого водою мінералоутворювального середовища за умов амфіболітової фації. У біотитових амфіболітах Чемерпільської структури виявлено кристали циркону, які за своїми спектроскопічними параметрами відповідають глибинним основним магматичним породам. Це дозволяє вважати ці амфіболіти похідними від цих порід.

  Повний текст PDF - 431.425 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"