Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у грунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглянуто як їх здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності грунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів одержано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).Проаналізовано процеси розподілу важких металів (ВМ) (мідь, нікель, свинець, хром та ін.) у системі грунт - рослина (СГР) у типових видах рослин та основних типах грунтів, характерних для ландшафтів Національного природного парку (НПП) "Нижньосульський". Ділянки спостережень характеризуються середнім і високим рівнем забруднення. Встановлено динаміку накопичення Ni, Zn, Cu, V, Pb та інших ВМ у СГР території протягом 2014 - 2019 рр. за рівнями імпактного забруднення. Аналіз ландшафтно-геохімічних умов території свідчить, що вони в цілому сприяють як міграції хімічних елементів із поверхневим стоком, так і значному вертикальному їх перерозподілу. Це попереджує інтенсивне забруднення переважної більшості ландшафтних комплексів парку забруднювальними речовинами, які мігрують із сільсько-господарських угідь, що підтверджено результами аналізу джерел та обсягів забруднення. Аналіз вмісту ВМ у СГР території НПП "Нижньосульський" засвідчив його залежність від наявних джерел техногенного забруднення, а також високий ступінь відповідності характеру розподілу ВМ загальним закономірностям цих процесів у грунтах відповідних типів. Встановлено коефіцієнти концентрації ВМ у зразках грунту та інтенсивність міграції полютантів із грунту в рослини за допомогою коефіцієнту біологічного накопичення. Отримані дані корелюють із загальними закономірностями процесів перерозподілу ВМ у СГР. За величиною накопичення трав'янистою рослинністю ВМ утворюють ряд: Mn >> Cu >> Cr >> Pb >> V >> Ni >> Ti. Еколого-геохімічні дослідження території виявили, що в умовах сильного техногенного навантаження, бар'єрний тип накопичення характерний для Cu та Pb. Поглинання цих елементів віднесено до акумулятивного типу. Виявлені закономірності можуть бути використані при моделюванні геоекологічного стану території НПП, для нормування антропогенного навантаження на ділянки парку з різним режимом охорони.

  Повний текст PDF - 496.9 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"