Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. У попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Мета роботи - охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність і потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом "розтікання нафти" за різних значень pH, температури, концентрації солі. Два штами дріжджів 79а та 156а було ідентифіковано як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31 - 0,35, 0,41 - 0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36,0 - 36,6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного pH. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грампозитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грамнегативних бактерій та дріжджів. Висновки: два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грампозитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.

  Повний текст PDF - 855.256 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"