Соя (Glycine max L.) є стратегічною зернобобовою культурою світового землеробства XXI ст., яка перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. Вірус мозаїки сої (ВМС) є збудником однієї з основних та найбільш шкодочинних вірусних хвороб, яка поширена в агроценозах усіх соєсіючих регіонів світу. Інфікування рослин сої ВМС призводить до значних втрат врожаю та спричиняє зниження якості насіння та життєздатності сходів. Дослідження вірусів сої в Україні було проведено виключно на Правобережній її частині. Однак, виявлення та можливого поширення і циркуляції цих вірусів за умов Лівобережного Лісостепу дотепер не проводилося. Мета роботи - провести діагностику та ідентифікацію вірусів, які уражують сою на території Лівобережної України, та дослідити деякі з їх властивостей. У роботі було застосовано методи: візуальну діагностику, трансмісійну електронну мікроскопію, імуноферментний аналіз, виділення тотальної РНК із рослинного матеріалу, полімеразну ланцюгову реакцію, сиквенування, філогенетичний аналіз. Досліджено 29 зразків рослин сої на території Лівобережного Лісостепу України (Полтавська, Сумська і Харківська обл.) на наявність вірусної інфекції. За допомогою методу ІФА встановлено, що 48 % зразків (13 зразків із Полтавської області та 1 - з Сумської) уражені вірусом мозаїки сої. Це перше повідомлення про ураження ВМС сої, вирощеної за умов Лівобережної України. Зважаючи на раніше представлені дані щодо циркуляції на території Правобережної частини країни змішаної інфекції цього вірусу із вірусом жовтої мозаїки квасолі (ВЖМК) та вірусом мозаїки люцерни (ВМЛ), досліджувані зразки було перевірено щодо наявності і цих збудників. Результати аналізу показали відсутність антигенів ВЖМК і ВМЛ. Встановлено, що досліджувані ізоляти ВМС відрізняються за розмірами віріонів від виділених раніше в Україні ізолятів вказаного збудника. Філогенетичний аналіз нуклеотидних послідовностей ділянки гена капсидного білка вірусу мозаїки сої виявив 100 % рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом та китайськими, іранськими ізолятами, а також американським ізолятом 452 і польським ізолятом М, що свідчить про їх спільне походження.

  Повний текст PDF - 1.732 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"