З 23-х грунтово-рослинних зразків Еквадору, відібраних на висоті 4020 м гірського масиву Анди (м. Папаякта), вулканічного попелу біля підніжжя вулкана Тунгурауа, в гірських джунглях (Ла-Фаворита, 1600 м), а також у ботанічному саду з вологим тропічним кліматом (м. Пуйо, висота 950 м), ізольовано 34 штами аеробних хемоорганотрофних мікроорганізмів. У рослинно-грунтових зразках гірських джунглів спостерігалася висока кількість бактерій: до 10<^>5 - 10<^>7 клітин/г зразка, представлених 2 - 5 морфотипами. У високогірних (4020 м) зразках кількість бактерій варіювала від 10<^>2 до 10<^>7 клітин/г зразка. Практично всі досліджені бактерії є галотолерантними. Високу резистентність до УФ (ЛД99,99 становила 1000 - 1440 Дж/м<^>2) показали ізоляти з вулканічного попелу біля підніжжя вулкана Тунгурауа, а також ізоляти з наскального лишайника (Папаякта) і з грунту Ботанічного саду (м. Пуйо), ЛД99,99 становила 1160 і 800 Дж/м<^>2, відповідно. Ізоляти з грунтово-рослинних зразків гірських джунглів (Ла-Фаворита) показали більш низьку резистентність до УФ. Серед мікроорганізмів високогірних екосистем Еквадору виявлено бактерії, резистентні до токсичних металів. Найбільшу стійкість до Hg<^>2+ було показано для ізоляту з лишайника гірських джунглів, максимально допустима концентрація (МДК) становила 0,025 г/л; до Cr (VI) - для ізоляту з наскального лишайника гірського масиву - 3,0 г/л. У досліджених бактерій не виявлено кореляції між металрезистентністю, галотолерантністю та УФ-резистентністю, мабуть тому, що механізми репарації клітинних пошкоджень або захисту, які реалізують клітини за дії цих факторів, різні.

  Повний текст PDF - 453.693 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"