Установлено, що у спленектомованих білих щурів з експериментальним імунодефіцитом знижується колонізаційна резистентність слизової оболонки дистального відділу тонкої кишки за рахунок елімінації ентерококів, спостерігається зниження популяційного рівня та аналітичних показників автохтонних облігатних анаеробних бактерій родів Lаctobacillus, Bacteroides, Bifidobacterium, факультативних анаеробних та аеробних бактерій роду Escherichia. Незважаючи на це, колонізаційна резистентність вказаного відділу кишечнику залишається достатньою для того, щоб контаміновані умовно-патогенні ентеробактерії, клостридії та стафілококи не досягали високого популяційного рівня.Мікроекосистема організму людини тісно взаємодіє з імунною та ендокринною системами, і власне мікробіом приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки є одним з найчутливіших біотопів, здатних зазнавати змін за різних захворювань. Мета роботи - встановлення мікробіологічної структури (видовий склад і популяційний рівень мікрофлори) приепітеліальної біологічної плівки слизової оболонки товстої кишки білих щурів з експериментальним гіпотиреозом. Проведено експерименти на 25 статевозрілих самцях білих щурів масою 220 - 240 г, з яких 15 тварин було віднесено до контрольної групи (інтактні тварини), 10 щурів належали до основної групи. Експериментальний гіпотиреоз моделювали шляхом внутрішньошлункового введення мерказолілу впродовж 14 днів. За стерильних умов проводили лапаротомію, брали відрізок (до 3 см) товстої кишки з її вмістом. Відмиту частину кишки гомогенізували зі стерильним 0,9 % розчином хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією суміші від 10<^>-2 до 10<^>-7. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді оптимальні живильні середовища з подальшим виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Колонізаційна резистентність приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки в експерименті на дослідних тваринах під час моделювання гіпотиреозу зазнає змін: знижується популяційний рівень лактобактерій на 51,58 %, біфідобактерій - на 37,35 %, бактероїдів - на 22,82 %, пептострептококів - на 6,5 %. Приепітеліальна біоплівка контамінується кишковою паличкою та іншими ентеробактеріями (Proteus, Klebsiella), P. niger, стафілококами. Встановлено зростання популяційного рівня кишкових паличок на 10,31 % і клостридій на 8,2 %. Детерміновано дисбіотичні порушення I - III ступеня, що потребує корекції і лікування за допомогою пробіотиків. Висновки: в експерименті на білих щурах у разі мерказоліл-модельованого гіпотиреозу встановлено елімінацію бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, контамінацію і колонізацію біотопу умовно-патогенними мікроорганізмами родів Proteus, Klebsiella, Staphylococcus, Peptococcus на тлі зростання популяційного рівня кишкової палички. Наявні порушення мікробіоценозу у вигляді дисбіозу I - III ступеня.