Дисбіоз кишечника на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу призводить до розвитку та несприятливого клінічного перебігу хронічних захворювань, у тому числі лор-органів. Мета дослідження - вивчити видовий склад і популяційний рівень мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки у хворих на ЦД 1-го типу залежно від тривалості захворювання та віку хворих. З використанням сучасних бактеріологічних і мікологічних методів проведено дослідження видового складу та популяційного рівня мікробіоти товстої кишки у 50-ти хворих на ЦД 1-го типу таких вікових груп: 15 - 20 років (n = 10); 21 - 35 років (n = 14); 36 - 60 років (n = 26). У хворих на ЦД 1-го типу формується виражений дефіцит автохтонних анаеробних біфідо- і лактобактерій у вмісті порожнини товстої кишки. З віком хворого цей дефіцит посилюється, прогнозується чітка картина зниження ролі біфідобактерій у товстокишковому мікробіоценозі. Схожа ситуація формується у бактерій Lactobacillus, Peptostreptococcus та Enterococcus. При цьому зростає біологічна роль у мікробіоценозі бактероїдів, патогенних (E. coli Hly+, ЕПКП) та умовно патогенних (Proteus, Enterobacter, Citrobacter) ентеробактерій, клостридій, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida. Висновки: з віком посилюються негативні процеси змін видового складу і популяційного рівня, індексу постійності, домінування Бергера - Паркера, частоти виявлення, коефіцієнтів кількісного домінування та значущості. Формується дефіцит і знижується роль у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus і бактерій роду Enterococcus.Цукровий діабет (ЦД) 1-го типу призводить до розвитку та несприятливого клінічного перебігу хронічних запальних захворювань, у тому числі і лор-органів. Мета дослідження - вивчити видовий склад і популяційний рівень мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки (ПТК) хворих на ЦД 1-го типу залежно від тяжкості його клінічного перебігу. Бактеріологічним і мікологічним методами проведено обстеження вмісту ПТК у 50 хворих на ЦД 1-го типу віком від 15 до 60 років, середнього і тяжкого ступенів клінічного перебігу, а також у 30 практично здорових людей такого ж віку, які вважали себе здоровими і не хворіли на будь-яку патологію протягом останніх 6 місяців. З 50 хворих у 39 діагностований ЦД тяжкої форми, а в 11 - клінічний перебіг середнього ступеня тяжкості. При середньому і тяжкому перебігу ЦД 1-го типу у вмісті ПТК формується дефіцит автохтонних, найважливіших за представництвом у товстокишковому мікробіоценозі анаеробних бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Enterococcus. На такому тлі настає контамінація ПТК патогенними (E. coli Hly+, ентеропатогенні кишкові палички) та умовно-патогенними (Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) ентеробактеріями, а також умовно-патогенними бактеріями роду Bacteroides, Clostridium, P. niger, Staphylococcus і дріжджоподібними грибами роду Candida, шо досягають високого популяційного рівня. Висновки: у мікробіоценозі ПТК хворих на ЦД 1-го типу суттєво зростає рівень ентеротоксигенних і ентеротоксичних (61,38 %) та умовно-патогенних бактерій (71,24 %). Зміна видового складу, індексу домінування Бергера - Паркера, індексу постійності призводить до зміни ролі кожного компонента мікробіоценозу порожнини товстої кишки хворих на ЦД 1-го типу як із середнім, так і більшою мірою з тяжким ступенем перебігу. У хворих на ЦД 1-го типу середнього перебігу в порожнині товстої кишки відзначається виражений (p << 0,05 - 0,001) дефіцит облігатних бактерій роду Bifidobacterium - на 50,04 %, Lactobacillus - на 34,82 %, Peptostreptococcus - на 16,0 %, Enterococcus - на 11,68 %. З поглибленням тяжкості клінічного перебігу посилюється дефіцит та прогнозується чітка картина зниження ролі біфідо- та лактобактерій у товстокишковому мікробіоценозі. Одержані дані є підставою для вивчення ефективності пробіотиків у комплексному лікуванні хворих на ЦД 1-го типу до, після та через 3 місяці після лікування на основі аналізу видового складу і популяційного рівня мікрофлори вмісту ПТК, а також для розробки лікувальної тактики гнійних синуїтів у пацієнтів з ЦД 1-го типу із включенням у схеми комплексного лікування пробіотиків.

  Повний текст PDF - 229.921 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"