Проведено исследование качественного и количественного состава микробиоты содержимого полости толстой кишки у 50 больных с инсулинозависимым сахарным диабетом (СД). Полученные данные свидетельствуют о том, что у больных с инсулинозависимым СД доминантными микроорганизмами являются анаэробные бактероиды и аэробные кишечные палочки. По популяционному уровню, коэффициенту количественного доминирования и коэффициенту значимости установлен существенный дефицит важнейших по представительству в составе толстокишечного биоценоза человека и мультифункциональной роли в поддержании микроэкологического гомеостаза автохтонных облигатных анаэробных бактерий рода Bifidobacterium на 41,3 % и Lactobacillus на 51,3 %. На фоне выраженного дефицита облигатных, физиологично ценных в биоценозе толстой кишки бифидо- и лактобактерий возрастает популяционный уровень бактероидов на 18,8 %, пептококков на 64,9 %, клостридий на 88,0 %, кишечных палочек на 28,7 %, протей на 57,0 %, стафилококков на 71,1 %, дрожжеподобных грибов рода Candida на 92,0 %. Бактерии, контаминирующие полость толстой кишки больных с инсулинозависимым СД - патогенные и условно-патогенные энтеробактерии, достигают высокого популяционного уровня, что способствует нарушению основных функций микрофлоры толстой кишки. Полученные результаты служат основанием для изучения эффективности использования бифидо- и лактохтонных пробиотиков в комплексном лечении больных СД 1 типа, а также основанием для изучения клинического течения и оптимизации лечения воспалительных заболеваний ЛОР-органов, в частности хронических гнойных и гнойно-полипозных синуситов у больных с инсулинозависимым СД.Проведено дослідження якісного та кількісного складу мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки у 50 хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу та 47 хворих на хронічний гнійний гайморит із ЦД віком від 18 до 44 років. Одержані дані свідчать про те, що у пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, домінантними мікроорганізмами є анаеробні бактероїди та аеробні кишкові палички. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та коефіцієнтом значущості встановлено суттєвий дефіцит найважливіших за представництвом у складі товстокишкового біоценозу людини та мультифункціональною роллю у підтримці мікроекологічного гомеостазу автохтонних облігатних анаеробних бактерій роду Bifidobacterium на 41,3 % та Lactobacillus на 51,3 %. На фоні вираженого дефіциту облігатних, фізіологічно корисних у біоценозі товстої кишки біфідо- та лактобактерій зростає популяційний рівень бактероїдів на 18,8 %, пептококів - на 64,9 %, клостридій - на 88,0 %, кишкових паличок - на 28,7 %, протеїв - на 57,0 %, стафілококів - на 71,1 %, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 92,0 %. Бактерії, що контамінують порожнину товстої кишки пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, - патогенні (E. coli Hly+ та ентеропатогенні штами) та умовно-патогенні ентеробактерії (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) досягають високого популяційного рівня, в основному за рахунок ЦД 1-го типу, що сприяє порушенню провідних функцій мікрофлори товстої кишки. Одержані результати є основою для вивчення клінічного перебігу та оптимізації лікування запальних захворювань лор-органів, зокрема хронічних гнійних та гнійно-поліпозних синуїтів, у пацієнтів на ЦД 1-го типу з використання біфідо- і лактовмісних пробіотиків.