Невідкладна патологія органів черевної порожнини становить 53 % усіх ургентних втручань, супроводжується тривалим стаціонарним лікуванням і значною смертністю. Одним з найбільш небезпечних ускладнень є післяопераційна кишкова непрохідність, або післяопераційний ілеус. Мета роботи - оцінити ефективність рестриктивного і цілеспрямованого режимів інфузійної терапії на підставі порівняльного аналізу клінічного завершення післяопераційних моторних порушень кишечника у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 80 пацієнтів iз невідкладною патологією органів черевної порожнини, оперованих ургентно в обсязі лапаротомії. Сформовано 2 групи: у першiй (n = 40) хворi отримували цілеспрямовану інфузійну терапію, у другiй (n = 40) - рестриктивну. Обсяги водних секторів організму досліджували за допомогою методу неінвазивної біоелектричної імпендансометрії, функцію кишечника - за клінічними проявами, а також шляхом вимірювання внутрішньочеревного тиску, ультразвукової візуалізації кишкової стінки. Результати. Цілеспрямований режим інфузії обумовлював формування інтерстиціального набряку в 1-шу добу після операції (p << 0,04), що приводило до збільшення товщини стінки тонкої кишки (R = 0,86; P = 0,02), перерозтягнення петель кишечника (R = 0,65; P = 0,02) і розвитку інтраабдомінальної гіпертензії 1-го ступеня. У 45 % пацієнтів клінічне відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника спостерігалося протягом 5 післяопераційних діб. У 55 % пацієнтів зазначене пролонгування післяопераційної кишкової непрохідності. При використанні рестриктивного режиму інфузійної терапії обсяг iнтерстицiя був фізіологічним протягом усього періоду спостереження, з 3-ї доби відновлювалися товщина (p << 0,02) і діаметр (p << 0,01) тонкого кишечника, були відсутні ознаки інтраабдомінальної гіпертензії. Самостійна дефекація відзначена з 5-ї доби в 70 % пацієнтів. Висновки: цілеспрямований режим інфузійної терапії у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією супроводжується розвитком інтерстиціального набряку в 1-шу добу, інтраабдомінальною гіпертензією 1-го ступеня протягом двох днів і подовженням термінів завершення післяопераційної кишкової непрохідності до 7 діб. Рестриктивний режим інфузії в періопераційному періоді у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією дозволяє попередити розвиток інтерстиціального набряку й інтраабдомінальної гіпертензії, скоротити терміни повного відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту до 5 діб.

  Повний текст PDF - 159.228 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"