Проблема нейропатичного болю у дітей набуває все більшої актуальності внаслідок зростання поширеності патології та труднощів у досягненні терапевтичного ефекту. Нейропатичний біль у дитячій онкології може виникнути внаслідок різноманітних ушкоджень соматосенсорної системи. В Україні на сьогодні немає проведених досліджень наявності нейропатичного болю у дітей з гемобластозами на ранніх етапах лікування. Саме тому дане дослідження спрямоване на розв'язання питання щодо ранньої реалізації нейропатій і покращання знеболювальної терапії. Мета дослідження - проведення аналізу больового синдрому у дітей з гемобластозами на першому етапі хіміотерапії та порівняння ефективності різних методів знеболювання, визначення взаємозв'язку методів знеболювання і ступеня астенізації. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 60 дітей із вперше діагностованими гемобластозами віком від 6 до 18 років. Всіх дітей було розподілено на 3 групи залежно від ступеня вираженості больового синдрому. I група (n = 20) - діти, в яких інтенсивність болю за ВАШ становила <$Esymbol У~7> балів і яким з метою знеболювання вводився морфін. II група (n = 20) - діти з інтенсивністю болю <$Esymbol У~7> балів, яким з метою знеболювання вводився морфін у комбінації з габапентином. III група (n = 20) - діти з інтенсивністю болю <$Esymbol Г~6> балів, яким з метою знеболювання вводився парацетамол у комбінації з габапентином. В 40 дітей проведено дослідження венозної крові на активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази, вміст сіалових кислот (СК) і малонового діальдегіду (МДА). Проводилось визначення інтенсивності болю, наявності нейропатії та астенії на 1-шу добу надходження до відділення інтенсивної терапії, далі - на 30-ту, 64-ту і 78-му добу хіміотерапії. У разі визначення нейропатії на 1-шу добу маніфестації болю у 8 дітей (13 %) результат був негативний, у 48 дітей (80 %) - сумнівний та у 4 дітей (7 %) - позитивний. На 30-ту добу хіміотерапії у 2 дітей (3 %) дані за нейропатичний біль були негативні, у 56 дітей (91 %) - сумнівні та у 4 дітей (6 %) - позитивні. На 64-ту та 78-му добу хіміотерапії дані за нейропатичний компонент були однакові й у 53 дітей (88 %) були сумнівними, а у 7 (12 %) - позитивними. Результати біохімічного дослідження крові виявили ознаки оксидативного стресу: активність СОД нижча за норму у 35,4 разу, кількість МДА та СК перебільшує норму у 7,5 та 1,8 разу відповідно. Інтенсивність болю за ВАШ на 30-ту добу становила у I групі <$Esymbol Г~5> балів, у II групі - <$Esymbol Г~4> бали та у III групі - <$Esymbol Г~3> бали. На 78-му добу інтенсивність болю у I групі становила <$Esymbol Г~5> балів, у II та III групах - <$Esymbol Г~3> бали. Виражену астенію відзначено у 6 дітей (10 %), помірну астенію - у 45 дітей (75 %) та реакцію стомлення - у 9 дітей (25 %). Висновки: формування нейропатичного компонента болю розпочинається вже на 1-му етапі хіміотерапії, отже, застосування габапентину в комплексній терапії болю є доцільним. Ретельний моніторинг болю надає змогу вчасно виявити наявність больового синдрому та більш точно корегувати знеболювальну терапію для досягнення позитивного ефекту.

  Повний текст PDF - 1.081 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"