Причиною тиреотоксикозу є посилена продукція та підвищений вихід у кров йодованих тиреоїдних гормонів (тироксин, трийодтиронін). Це призводить до гіперметаболізму, дизоксії та порушує функцію життєво важливих органів (насамперед серцево-судинну систему). У 2016 - 2018 рр. у Львівській обласній клінічній лікарні прооперовано 2135 хворих із патологією щитоподібної залози. 1400 хворим була виконана тиреоїдектомія, 531 хворому і гемітиреоїдектомія, та 204 хворим проведена тиреоїдектомія з лімфаденектомією. Всі хворі були розподілені на 2 групи, які не відрізнялися між собою за статтю, віком та тяжкістю стану. В контрольній групі хворих (1422 пацієнти) анестезіологічне забезпечення операційного втручання проводили за технологією TVA (ввідний наркоз: тіопентал натрію - 7 - 9 мг/кг МТ або пропофол і 2 - 2,5 мг/кг, фентаніл і ~ 1,5 мкг/кг МТ, атракуріум - 0,6 мг/кг МТ, дитилін - ~ 200 мг). Здійснювали інтубацію трахеї і штучну вентиляцію легень (технологія Volume Control Ventilation). Основний наркоз: пропофол 150 +- 25 мкг/кг/хв + фентаніл 100 мкг кожні 15 - 20 хв операційного втручання. Основній групі пацієнтів (n = 713) ввечері, напередодні операції призначали препарати валеріани. Перед операцією хворим вводили ондансетрон (4 мг), дексаметазон (8 мг), декскетопрофен (50 мг), парацетамол (1000 мг). Індукцію в наркоз проводили пропофолом (2 - 2,5 мг/кг) або тіопенталом натрію (5 мг/кг), фентанілом 1,5 мкг/кг, кетаміном (0,5 мг/кг), лідокаїном (0,15 мг/кг). Інтубацію трахеї проводили після введення атракуріуму і 0,4 - 0,6 мг/кг МТ. Базис-наркоз здійснювали пропофолом (8 - 6 мг/кг/год) або севофлюраном (flow anestesia) + фентанілом 1,5 мкг/кг (один раз при тривалості операційного втручання до 70 хв). Тривалість операційного втручання у хворих основної та контрольної групи становила відповідно 70 +- 10 хв і 75 +- 5 хв і вірогідно не відрізнялася. Тривалість наркозу (з моменту інтубації трахеї до екстубації) була меншою у хворих основної групи - 78 +- 4 хв. Цей показник у хворих контрольної групи становив 92 +- 8 хв (<$E р~<<~0,05>). Під час операції у хворих обох груп проводили моніторинг біоспектрального індексу (BIS), який відповідно у хворих контрольної та основної групи становив 46 +- 2 та 48 +- 2 і вірогідно не відрізнявся. Гемодинамічні показники хворих обох груп під час операційного втручання вірогідно не відрізнялися між собою. Інтенсивність болю через 30 +- 60 хв після операції за ВАШ теж була вірогідно менш вираженою у хворих основної групи і становила 26 +- 4 мм і 34 +- 4 мм. У хворих контрольної групи вираженість болю за ВАШ через 30 і 60 хв післяопераційного періоду становила відповідно 44 +- 4 мм і 48 +- 6 мм та була вірогідно вищою, ніж у хворих основної групи (<$E р~<<~0,05). У хворих основної групи вірогідно зменшилися дози фентанілу, який використовували під час операційного втручання (58,9 +- 4,8 нг/кг/хв операційного втручання). У хворих основної групи доза фентанілу становила 98,8 +- 5,2 нг/кг/хв. Висновки: Здійснення анестезіологічного забезпечення операційного втручання з приводу патології щитоподібної залози за технологією мультимодальної анестезії забезпечує стабільність гемодинамічних показників під час операції та суттєво зменшує час анестезії та негативні її прояви в післяопераційному періоді.

  Повний текст PDF - 996.082 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"