Проблема ішемічного ушкодження міокарда у разі проведення кардіохірургічних операцій ще далека від остаточного розв'язання. Так, залежно від методики кардіопротекції частота інтраопераційного інфаркту міокарда зустрічається від 2 до 7,2 % випадків, гостра серцева недостатність - від 2,7 до 51,2 %, гострі порушення серцевого ритму - від 20 до 63,6 %. Мета дослідження - вивчення порівняльної ефективності кардіопротекторної дії штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера у разі виконання операцій аортокоронарного шунтування (АКШ) за умов штучного кровообігу. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі ДУ "Інститут серця МОЗ України" (м. Київ), за умов штучного кровообігу було виконано операції АКШ. У 58 пацієнтів (1-ша група) авторами використовувалася штучна електрична фібриляція серця. У 60 пацієнтів (2-га група) застосовувалася фармакохолодова кардіоплегія з використанням розчину Бретшнайдера. Порівняльний аналіз ефективності локальної кардіопротекції показав вірогідну статистичну різницю в показниках середнього артеріального тиску між двома досліджуваними групами у постперфузійному періоді (p = 0,003572). Причому показники середнього артеріального тиску в 1-й групі були на <$E22,1~symbol С~1,2~%> вище у порівнянні з аналогічними показниками, зареєстрованими в 2-й групі. Ударний індекс у 1-й групі становив <$E48,9~symbol С~1,34> мл/м<^>2, що було на <$E21,3~symbol С~1,21~%> більше у порівнянні з показниками, одержаними в аналогічний період у 2-й групі (p << 0,05). Фракція викиду, що у постперфузійному періоді була нижчою в 2-й групі у порівнянні з аналогічними показниками в 1-й групі на <$E19,0~symbol С~1,14~%> (p << 0,05), у подальшому, наприкінці операції, відновлювалася до <$E49,2~symbol С~1,35~%> і не мала вірогідних статистичних відмінностей із 1-ю групою (p = 0,4235). Кількість аритмій у 1-й групі становила 17,2 %, що на 7,2 % було більше, ніж у 2-й групі. Визначення порівняльної активності тропоніну I на всіх етапах спостереження не виявило статистично вірогідної міжгрупової різниці. Висновки: локальна кардіопротекція з використанням штучної електричної фібриляції серця у порівнянні з фармакохолодовим кардіоплегічним захистом міокарда розчином Бретшнайдера може провокувати більшу аритмогенну активність, але більш стійко підтримує контрактильну здатність міокарда та забезпечує надійний рівень кардіопротекції.

  Повний текст PDF - 842.198 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"