Висвітлено актуальність проблеми створення єдиних критеріїв діагностики смерті мозку. Наведено перелік клінічних та інструментальних діагностичних критеріїв, тривалість і кратність виконання тестів, склад консиліуму згідно з наказом № 821 від 23.09.2013 р. МОЗ України. Розглянуто два незалежні дослідження. Перше дослідження, проведене у 2013 році, виявило значні відмінності у виконанні клінічних і підтверджуючих тестів. У ньому брали участь 28 країн Європи. Надіслано електронні анкети спеціалістам, які взяли участь у встановленні діагнозу. Друге дослідження опубліковане Американською академією неврології у 2015 році. Воно включало анкетування спеціалістів із 120 країн, які стикалися зі встановленням діагнозу смерті мозку. Виявлено відсоток країн, які мають правове положення та відомчі протоколи з діагностики смерті мозку; залежність наявності протоколів, відмінностей у виконанні тестів від рівня доходу країн та рівня розвитку трансплантаційної ланки; відмінності у виконанні клінічних діагностичних тестів (тест апное), їх тривалості та перерви між ними; частоту використання підтверджувальних тестів та яким надавалася перевага; склад консиліуму лікарів.

  Повний текст PDF - 692.979 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"