Емпієма плеври (ЕП), як і будь-яке гнійно-запальне захворювання, потребує призначення антибактеріальної терапії та визначення чутливості патогенів до антибіотиків. Однак мікробний пейзаж та антибіотикорезистентність бактерій постійно змінюються. Це робить актуальним вивчення спектра та властивостей збудників ЕП. Мета роботи - вивчити мікробіологічну характеристику хворих на гостру ЕП плеври та розробити рекомендації щодо оптимізації емпіричної антибактеріальної терапії. Проведене комплексне ретроспективне дослідження 124 випадків захворювання на гостру неспецифічну парапневмонічну ЕП. Чоловіків було 92 (74,2 %). Медіана віку хворих становила 50,3 (38; 61) року. При мікробіологічному дослідженні плеврального ексудату позитивний результат отримано в 34 (27,4 %) випадках. Необхідно зазначити, що більшість хворих (101 - 81,5 %) отримували попередню антибактеріальну терапію. Так, серед пацієнтів, які раніше не отримували лікування, цей показник був істотно вищий - 12 (52,2 %) vs 22 (21,8 %), <$E p~<<~0,01>. Грамнегативні та грампозитивні мікроорганізми зустрічались однаково часто - 19 (51,4 %) та 18 (48,6 %) ізолятів відповідно. Серед причинної мікрофлори виділяються 5 основних збудників: Ps. aeruginosa, St. epidermidis, St. aureus, Str. pneumoniae, Str. mitis, що сумарно становили 59,4 % ізолятів. Висновки: культуральні дослідження при ЕП характеризується значною кількістю негативних результатів (72,6 %). З огляду на на чутливість основних збудників до антибіотиків рекомендована емпірична антибактеріальна терапія першої лінії має складатись з комбінації похідних імідазолу (метронідазол, орнідазол) та цефоперазону із сульбактамом. Доцільне використання гатифлоксацину як препарату другої лінії, а як антибіотика резерву - гентаміцину чи тобраміцину.

  Повний текст PDF - 169.934 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"