У пацієнтів інтенсивної терапії частою клінічною проблемою є прогресивна втрата маси тіла. Після періоду голодування та втрати маси тіла початок годування може призвести до розвитку рефідинг-синдрому (РС). Цей стан включає порушення водного балансу, метаболізму глюкози, дефіцит вітамінів, гіпофосфатемію, гіпомагніємію, гіпокаліємію. Зроблено спробу науково обгрунтувати важливість скринінгу пацієнтів щодо можливого розвитку РС та описати клінічний випадок фатального перебігу захворювання в дитини з РС. Пацієнтка віком 15 років надійшла у відділення анестезіології та інтенсивної терапії Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру зі скаргами на стрімку втрату маси тіла впродовж останніх 6 міс, загальну слабість, швидку втомлюваність, втрату можливості самостійно пересуватися. З анамнезу життя встановлено, що дитина впродовж останніх 7 міс свідомо знижувала масу тіла. Під час надходження на лікування стан дитини був вкрай тяжким за рахунок пригнічення рівня свідомості до 8 - 9 балів за шкалою коми Глазго, гіпотермії <$E35~symbol Р roman C>, брадипное 8 - 10/хв, брадикардії 46 - 52/хв, артеріальної гіпотензії 80/40 мм рт.ст., гіпоперфузії дистальних відділів кінцівок (відсутня пульсація артерій) та відсутності перистальтики кишок. Сечовиділення було збережене, темп понад 0,5 мл/кг/год, SpO2 становила 95 %. Під час антропометричного огляду одержано такі показники: маса тіла 23 кг (за належної маси щодо віку, зросту та статі 59 кг), дефіцит маси тіла 61 %, індекс маси тіла 8,4 кг/м<^>2. Оцінка за шкалою Malnutrition Universal Screening Tool - 6 балів, встановлено високий ризик розвитку РС. Прогноз перебігу захворювання визначено як несприятливий, оскільки дефіцит маси тіла перевищував 50 %. Розпочато комбіновану нутритивну підтримку в мінімальному обсязі: трофічне ентеральне харчування зі швидкістю 10 мл/кг/добу й часткове парантеральне харчування в дозі 10 ккал/кг/добу, об'єм інфузії обмежено до 600 мл/добу. На другу добу лікування в дитини почала наростати гіпофосфатемія до 0,4 ммоль/л. Стан дитини на третю добу погіршився, верифіковано гостру серцево-судинну недостатність із набряком легень. Проводилася інтенсивна терапія із застосуванням адреноміметиків і проведенням штучної вентиляції легень, проте вона була неефективною, і пацієнтка померла на третю добу лікування. РС є життєво-загрозливим станом у пацієнтів, які зазнали тривалого голодування. Рутинний скринінг щодо факторів ризику недостатності харчування допоможе верифікувати тих пацієнтів, які мають значний ризик розвитку РС, і надасть змогу враховувати це під час проведення інтенсивної терапії.

  Повний текст PDF - 172.737 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"