Мета роботи - оцінити ефективність і доцільність застосування малоінвазивних технологій під час хірургічного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК). Проаналізовано результати діагностики та лікування 124 пацієнтів із ПВДПК, яких було госпіталізовано в ургентному порядку, вони перебували на лікуванні у хірургічних клініках Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в 2016 р. У хворих другої (36 пацієнтів) групи на відміну від першої (88 пацієнтів) групи було розширено показання до застосування малоінвазивних технологій. Клініко-діагностичний алгоритм включав лабораторні, інструментальні та біохімічні методи дослідження, а також статистичні методи дослідження. Результати аналізу діагностики та лікування пацієнтів із ПВДПК виявили суттєве превалювання хворих віком від 20 до 40 років чоловічої статі, і лише кожен дванадцятий пацієнт був похилого чи старечого віку. Переважна більшість хворих (64,18 %) госпіталізувалася протягом перших шести годин з моменту перфорації виразки, у більшості пацієнтів (76,24 %) перебіг перитоніту за Mannheim Peritonitis Index досягав 21 бала. Комплексне застосування інструментальних методів надало змогу встановити першопричину захворювання в 111 (89,52 %) випадках, а їх недооцінка чи тяжкість перебігу перитоніту стала підставою до інтраопераційного встановлення діагнозу в 11 (10,48 %) пацієнтів. Розширення показань до застосування малоінвазивних технологій у пацієнтів другої групи на відміну від першої групи надало змогу у половини хворих виконати лапароскопічну дуоденографію, у 5 (13,89 %) пацієнтів - лапароскопічну дуоденопластику та у 2 (5,56 %) хворих - лапароскопічно-асистовану дуоденопластику. Це супроводжувалось зменшенням регіонарних ускладнень на 3,66 %, системних ускладнень - на 4,67 %, летальності - на 1,14 %, також суттєво скорочувався термін післяопераційної реабілітації та соціальної адаптації. Висновки: проведення інструментальної верифікації перфоративної виразки дванадцятипалої кишки надало змогу у разі застосування лише первинної рентгеноскопії виявити перфорацію у 70 (58,06 %) хворих, але відсутність її рентгенологічних ознак за недотримання всього діагностичного комплексу у кожного десятого пацієнта призвела до інтраопераційного встановлення діагнозу. Застосування невідкладної лапароскопії у хворих другої групи з ПВДПК надало змогу у 22 (61,11 %) пацієнтів виконати лапароскопічну дуоденокорекцію, у 2 (5,56 %) хворих - лапароскопічно-асистовану дуоденокорекцію, але у кожного шостого (18,18 %) пацієнта були підстави до виконання хірургічного втручання через лапаротомний доступ.

  Повний текст PDF - 303.864 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"