Розглянуто питання подальшої розробки родовищ із тривалим терміном експлуатації, які працюють на виснаження і до яких відноситься більш ніж 80 % газових і газоконденсатних українських родовищ. Акцентовано увагу на експлуатації наземного обладнання і оцінено вплив його режимів роботи на обсяги відбору газу з родовищ за знижених робочих тисків. Розбивши систему збору, підготовки і компримування газу на основні ланки, по кожній з яких оцінено втрати тиску, зумовлені гідравлічним опором шлейфів свердловин, сепараційного обладнання, блоку входу в дотискувальні компресорні станції, міжпромислового газопроводу тощо, доведено, що гідравлічні втрати є динамічними при прогнозуванні подальшої розробки родовищ, а не постійними, як це допускається під час складання проектів. Наведено алгоритм прогнозування розподілу робочого тиску на гирлі свердловин газоконденсатного родовища, враховуючи дійсний гідравлічний стан системи збору, який позначається на різниці у моделях прогнозного видобутку газу. Ефективність впровадження заходів в аспекті одержання додаткового видобутку газу в обсязі 400 млн. м³ до 2030 р. після підвищення ефективності роботи газозбірної системи проаналізовано для родовищ, що знаходяться в Полтавській області, а їх схема збору характеризується як централізована.Рассмотрены вопросы дальнейшей разработки месторождений с длительным сроком эксплуатации, которые работают на истощение и к которым относятся более 80 % газовых и газоконденсатных украинских месторождений. Акцентовано внимание на эксплуатации наземного оборудования и оценено влияние его режимов работы на объемы отбора газа с месторождений в условиях снижения рабочих давлений. Разбив систему сбора, подготовки и компримирования газа на основные звенья, по каждому из которых оценены потеридавления, обусловленные гидравлическим сопротивлением шлейфов скважин, сепарационного оборудования, блока входа в дожимные компрессорные станции, межпромыслового газопровода и др., доказано, что гидравлические потери являются динамическими при прогнозировании дальнейшей разработки месторождений, и не постоянными, как это допускается при составлении проектов. Представлен алгоритм прогнозирования распределения рабочего давления на устье скважин газоконденсатного месторождения, учитывая действительное гидравлическое состояние системы сбора, которое отображается на разнице в моделях прогнозируемой добычи газа. Эффективность внедрения мероприятий в аспекте получения дополнительной добычи газа в объеме 400 млн. м³ до 2030 г. после повышения эффективности работы газосборной системы проанализирована для месторождений, находящихся в Полтавской области, а их схема сбора характеризуется как централизованная.The article deals with the further development of “mature” field with long period of exploiting. More than 80 % of gas and gas condensate fields in are belong to this group. The authors focus on the surface equipment exploitation and evaluate the impact of its modes on the volumes of gas production in condition of reduced well head pressures. Segmenting gathering system on the main level, for each of which the pressure gradient was estimated as the sum of pressure loss caused by the hydraulic resistances of gas flow lines, separation equipment, booster compressor station tie-in, brunch and trunk lines etc., the authors prove that hydraulic losses are dynamic in forecasting period of gas field development, but not constant, as it is accepted in the development projects. The algorithm for predicting the distribution of the operating pressure at the wellhead are presented in the article taking into account the actual hydraulic state of the gathering systems, which results in the differences in gas production models for any specific field. The effectiveness of application of the centralized gathering system pigging methods was estimated as additional gas production in the amount of 400 million m³ to 2030 for fields located in the Poltava region.

  Повний текст PDF - 771.425 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"