Досліджено особливості впливу режиму конденсації та стану поверхні аморфного підложжя на умови зародження та росту плівок золота. Плівки золота одержували шляхом конденсації пари термічно випаруваного металу на скляні та вуглецеві підложжя за температури зрідженого азоту (`quench condensed'); безпосередньо перед нанесенням плівки металу на підложжя осаджували підшари германію. Всі дослідження проводили за умов надвисокого вакууму (p ~ 10<^>-7 Па). Виявлено, що підшари германію різної масової товщини радикально змінюють умови зародження плівки золота та ступінь заповнености поверхні підложжя металом. Показано, що за допомогою сумісного використання методик `quench condensed' та попередньо нанесених на підложжя поверхнево-активних підшарів германію різної товщини можна керувати середніми лінійними розмірами кристалітів у плівках золота.За умов надвисокого вакууму за тиску залишкових газів, не вищому за 10^-7 Па, досліджено структуру плівок хрому, сформованих на поверхні скла, та поверхні ультратонких підшарів германію, попередньо нанесених на поверхню скла. Показано, що зміною товщини підшарів германію в межах 0 - 4 нм можна керувати лінійними розмірами кристалітів у плівці металу і тим самим змінювати ступінь заповнення поверхні підложжя атомами Хрому в шарах металу масовою товщиною 1 - 2 нм.Розмірні залежності електропровідності плівок хрому товщиною, меншою за 50 нм, сформованих за умов надвисокого вакууму на поверхні скла та поверхні скла, попередньо покритій підшарами германію, кількісно описано за допомогою теорій квазікласичного та квантового розмірних ефектів. Експериментальні дані добре узгоджуються з результатами теоретичних розрахунків, під час проведення яких враховано особливості структури плівок і морфології їх поверхні. Розраховано параметри перенесення заряду в досліджуваних зразках.За умов надвисокого вакууму досліджено електропровідність плівок срібла, нанесених на поверхню скла та поверхню скла, попередньо покриту підшарами германію різної товщини. Ультратонкі плівки германію (масовою товщиною у 0,5 - 5 нм) пришвидшують металізацію плівок срібла та зменшують порогову товщину перколяційного переходу. Показано, що найбільші зміни кінетичних коефіцієнтів досліджуваних плівок срібла спостерігаються в діапазоні товщин підшару германію до 2 нм. Розмірні залежності питомого опору плівок пояснено у межах сучасних модельних уявлень про розмірні ефекти.Експериментально досліджено спектри пропускання та відбивання тонких плівок міді різної товщини (2 - 20 нм), вирощених за умов надвисокого вакууму (тиск залишкових компонентів газу не перевищував 10<^>-7 Па) на чистій скляній підкладинці та підкладинці, попередньо покритій підшаром германію масовою товщиною у 0,5 нм, у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль (300 - 2500 нм) за кімнатної температури (300 К). Механізми формування та режими росту плівки металу є визначальними для контрольованого вибору параметрів перколації та оптичних і електричних ефектів, що її супроводжують. Показано, що підшари германію масовою товщиною у 0,5 нм зменшують на 1 нм порогову товщину плівок міді, за якої відбувається зміна їх оптичних властивостей, що супроводжує перколяційний перехід. При цьому збільшується відбивальна здатність таких зразків у порівнянні з аналогічними зразками, осадженими на чисту скляну поверхню, що зумовлено більшим ступенем заповненості конденсатом поверхні підкладинки.Експериментально досліджено особливості оптичного поглинання та перколяції у тонких плівках золота різної товщини (2 - 20 нм) і впливу на них підшарів германію масовою товщиною у 0,5 нм у видимому та близькому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль (300 - 2500 нм). Оптична й електрична перколяції у тонких плівках золота пов'язані з механізмом росту та режимом формування плівки золота на аморфній скляній підкладинці. Показано, що підшари германію, попередньо нанесені на скляну підкладинку, зменшують порогову товщину оптичного перколяційного переходу у плівках золота на <$EDELTA d~=~2,4> нм і збільшують їх поглинальну здатність у порівнянні з аналогічними плівками, осадженими на чисту скляну поверхню. Збільшення поглинальної здатності зумовлено більш дрібнокристалічною структурою плівки металу та, відповідно, збільшенням кількості ізольованих металевих острівців на одиниці площі поверхні аморфної підкладинки.Досліджено структуру, статичну електропровідність та оптичні властивості тонких плівок срібла, заморожено препарованих за умов надвисокого вакууму на поверхні скла та поверхні скла, попередньо покритій підшарами германію масовою товщиною у 0,5 нм. Ультратонкі підшари германію пришвидшують металізацію шару срібла за рахунок зменшення середніх лінійних розмірів кристалітів у конденсованому шарі пари металу, що проявляється у зменшенні порогової товщини перколяційного переходу. Величини товщин плівок металу dc, що відповідають перколяційному переходу та знайдені з результатів міряння статичної електропровідності й оптичного пропускання плівок у діапазоні довжин хвиль 300 - 2500 нм, добре узгоджуються між собою.

  Повний текст PDF - 267.2 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"