Хронічна хвороба нирок (ХХН) - найбільш значима патологія серед захворювань сечовидільної системи, що призводить до неминучого розвитку ниркової недостатності (НН). На теперішній час у клінічній практиці відсутні ефективні засоби лікування термінальної форми ХХН. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу комбінованих препаратів кверцетину з похідними глюкозаміну за різних шляхів введення на перебіг термінальної НН. Дослідження проведено на моделі аденініндукованої нефропатії у щурів. Тест-зразки вводили внутрішньошлунково (80 мг/кг) та внутрішньом'язово (30 мг/кг) впродовж 4 тиж, починаючи через 4 тиж після початку експерименту. Як препарат порівняння використовували корвітин у дозі 34 мг/кг. Ефективність препаратів оцінювали за показниками функціонального стану нирок та азотистого обміну. Через 8 тиж після відтворення патології під впливом обох дослідних засобів спостерігалась позитивна дія на перебіг НН. При цьому ін'єкційна комбінація кверцетину з N-ацетилглюкозаміном вірогідно (p << 0,05) перевершила ефективність комбінації для орального застосування. Під її впливом відбувалось посилення клубочкової фільтрації та сечової екскреції креатиніну і сечовини, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок та азотистого обміну. При цьому за рівнем ефективності комбінація вірогідно (p << 0,05) перевершила дію корвітину. Висновки: за умов термінальної НН у щурів ін'єкційна комбінація кверцетину з N-ацетилглюкозаміном проявила високу ефективність, що надає змогу розглядати її як перспективний засіб для лікування ХХН на IV - V стадіях розвитку.Хронічна хвороба нирок (ХХН) - найбільш значима патологія серед захворювань сечовидільної системи, що призводить до неминучого розвитку ниркової недостатності (НН). На теперішній час у клінічній практиці відсутні ефективні засоби лікування термінальної форми ХХН. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу комбінованих препаратів кверцетину з похідними глюкозаміну за різних шляхів введення на перебіг термінальної НН. Дослідження проведено на моделі аденініндукованої нефропатії у щурів. Тест-зразки вводили внутрішньошлунково (80 мг/кг) та внутрішньом'язово (30 мг/кг) впродовж 4 тиж, починаючи через 4 тиж після початку експерименту. Як препарат порівняння використовували корвітин у дозі 34 мг/кг. Ефективність препаратів оцінювали за показниками функціонального стану нирок та азотистого обміну. Через 8 тиж після відтворення патології під впливом обох дослідних засобів спостерігалась позитивна дія на перебіг НН. При цьому ін'єкційна комбінація кверцетину з N-ацетилглюкозаміном вірогідно (p << 0,05) перевершила ефективність комбінації для орального застосування. Під її впливом відбувалось посилення клубочкової фільтрації та сечової екскреції креатиніну і сечовини, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок та азотистого обміну. При цьому за рівнем ефективності комбінація вірогідно (p << 0,05) перевершила дію корвітину. Висновки: за умов термінальної НН у щурів ін'єкційна комбінація кверцетину з N-ацетилглюкозаміном проявила високу ефективність, що надає змогу розглядати її як перспективний засіб для лікування ХХН на IV - V стадіях розвитку.

  Повний текст PDF - 375.802 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"