Як відомо, головним чинником у формуванні попиту на лікарські препарати для терапії захворювань щитоподібної залози є лікар. Проте, це питання у сучасній науковій літературі належним чином не висвітлено. Мета дослідження - одержання достовірної інформації про номенклатуру лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються для фармакотерапії захворювань щитоподібної залози у лікувальних закладах Тернопільської області. Для цього було проанкетовано 35 лікарів-ендокринологів. Найбільшу питому вагу становили експерти зі стажем практичної роботи понад 10 років (74,29 %). Переважна більшість опитаних мала кваліфікаційні категорії, а частка спеціалістів, які мали вищу та першу категорію, становила 65,71 %. На основі визначення коефіцієнта компетентності у сформовану нами групу увійшли анкети 30 спеціалістів. Проаналізовано частоту призначень експертами ЛЗ для лікування та профілактики захворювань щитоподібної залози. Визначено, що найбільший відсоток використання у практиці ендокринологів серед препаратів левотироксину натрію має препарат L-тироксин 50 Берлін-Хемі. Серед засобів тіамазолу перевагу за загальною кількістю призначень отримали однаково Мерказоліл-Здоров'я 5 мг та Тирозол 5 мг, проте останній застосовують частіше. З препаратів йоду (калію йодид) 83,3 % експертів надають перевагу препарату Йодомарин 200. Встановлено функціональну значущість якостей ЛЗ. Найбільш важливою властивістю ліків, що впливає на призначення, є ефективність. Виявлено, які джерела інформації про лікарські препарати використовують у своїй роботі лікарі-ендокринологи. Встановлено, що більшість лікарів надає перевагу інформації про ЛЗ з матеріалів науково-практичних конференцій та від медичних представників.

  Повний текст PDF - 360.315 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"