Наведено результати комплексного клініко-економічного аналізу хворих на синдром йодної недостатності та гіпотиреоз. Дослідження проведено на базі Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. Як свідчать результати частотного аналізу, сумарно 47 пацієнтам було зроблено 244 призначення 73 лікарських засобів - в середньому 5 призначень на одну медичну картку. Найчастіше для лікування пацієнтів був використаний L-тироксин (Берлін-Хемі, Німеччина), який одержали 85 % хворих. Однак, враховуючи велику кількість призначень різних препаратів, L-тироксин займав у загальній сукупності призначень лише 16,4 %. Пацієнти, крім замісної терапії L-тироксином, переважно одержали лікування супутніх захворювань. За допомогою методу АВС-розподілу визначено перелік препаратів, вартість яких становила близько 80 % загальної вартості терапії (група А за витратністю), частка яких у сукупності найменувань лікарських засобів становила 18 %. Групу В склали 31 % всіх лікарських засобів, вартість яких становила 2034,19 грн - 15 % від загальної вартості фармакотерапії. Частка групи С за витратністю становила 6 %, вона вміщувала найбільшу кількість препаратів - 37, що становило 51 %. Результатами сумісних АВС/VEN-аналізів визначено, що найвища частка витрат на проведену фармакотерапію припала на препарати другорядної групи N за важливістю. Групу Е склали 12 лікарських засобів. А найнеобхідніша група V виявилася представленою лише 3-ма препаратами (6,4 %). Проведені АВС/VEN-аналізи підтвердили висновок частотного аналізу, оскільки витрати розподілилися нераціонально відносно важливості препаратів відповідно до Клінічного протоколу. У разі запровадження обов'язкового медичного страхування в Україні такий стан розподілу витрат буде неприйнятним.

  Повний текст PDF - 448.282 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"