Зазначено, що актуальною проблемою сьогодення є гепатотоксичність протитуберкульозних препаратів. Важливими напрямками сучасної медицини та фармації є пошук препаратів, які володіють високими гепатопротекторними властивостями та здатні профілактувати або зменшувати прояви цитолізу та холестазу у печінці на тлі застосування рифампіцину та ізоніазиду. Мета роботи - дослідження антицитолітичної та антихолестатичної активності тіотриазоліну та кверцетину у разі хронічного медикаментозного ураження печінки статевонезрілих щурів рифампіцином та ізоніазидом. Хронічний медикаментозний гепатит (ХМГ) моделювали шляхом інтрагастрального введення рифампіцину та ізоніазиду статевонезрілим щурам (50 тварин) тричі на тиждень протягом 29 днів. Експериментальні групи: 1 - контроль, 2 - ХМГ, 3 - ХМГ + кверцетин, 4 - ХМГ + тіотриазолін. У сироватці визначено активність АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП та рівень білірубіну у сироватці. В результаті проведеного дослідження встановлено, що більш виразне зниження активності АЛТ спостерігалось під час застосування тіотриазоліну, менше - під час введення кверцетину. Достовірне зниження активності ГГТП та ЛФ спостерігалось як і під час введення обох препаратів. Таким чином, установлено, що тіотриазолін володіє високою антицитолітичною активністю, тому може бути рекомендований для профілактики чи зменшення цитолізу гепатоцитів під час лікування туберкульозу у дітей рифампіцином та ізоніазидом.

  Повний текст PDF - 281.969 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"