Мета роботи - вивчити вплив сулодексиду на процес загоювання трофічних виразок нижніх кінцівок змішаного генезу. Проведено аналіз даних медичних карток 105 хворих, які з 2015 до 2019 рр. перебували на лікуванні з приводу трофічних виразок гомілок змішаного генезу у відділенні хірургії судин Полтавської обласної клінічної лікарні. Причини утворення трофічних виразок підтверджені даними ультразвукового кольорового ангіосканування нижніх кінцівок та таза з визначенням плечо-гомілкового індексу та артеріографії. Усі хворі відмовилися від коригуючого і відновного хірургічного лікування на судинах нижніх кінцівок. У залежності від призначеного лікування хворих розподілили на дві групи. До 1-ї групи (порівняльної) включили 53 (50,5 %) хворих, які отримували загальноприйняте консервативне лікування, направлене на покращення кровозабезпечення нижніх кінцівок, реологічних властивостей крові, яке включало венотонічні, знеболювальні, антибактеріальні препарати та місцеве лікування у залежності від стадії ранового процесу У 2-гу групу (основну) включили 52 (49,5 %) хворих, які на фоні проведення типового лікування щоденно приймали сулодексид у дозі 600 ЛО (ліпопротеїнліпазних одиниць) на 200 мл фізіологічного розчину хлориду натрію до 15 діб з наступною терапією по 1 капсулі двічі на добу (500 ЛО) до 60 діб. У 1-й групі було 32 (60,4 %) чоловіки та 21 (39,6 %) жінка, у 2-й групі - 30 (57,7 %) чоловіків і 22 (42,3 %) жінки. Середній вік пацієнтів у 1-й групі становив (65,8 +- 4,38), у 2-й - (66,2 +- 5,04) року. У всіх хворих перед початком лікування, через 7 та 14 - 15 діб визначено інтенсивність болю за десятибальною цифровою рейтинговою шкалою, вимірювали площу трофічних виразок, місцеву температуру тіла, проводили pH-метрію та цитологічне дослідження виділень із виразок. Крім того, 38 (71,7 %) пацієнтів порівняльної групи та 40 (76,9 %) пацієнтів основної групи оглянуті протягом 90 - 120 діб після виписки із стаціонару. У хворих, які додатково приймали сулодексид, прискорювалися репаративні процеси ділянок трофічних виразок нижніх кінцівок, швидко зменшувався больовий синдром, нормалізувався водневий показник, покращувалося кровозабезпечення, збільшувався плечо-гомілковий індекс, підвищувалася місцева температура та покращувалася цитологічна картина виділень, що сприяло швидшому загоюванню виразок і зменшенню строків перебування у стаціонарі. Під час оглядів через 90 - 120 діб спостерігали повне загоєння трофічних виразок нижніх кінцівок у 31 (77,5 %) хворого основної групи та у 24 (63,2 %) хворих порівняльної групи. Висновки: застосування сулодексиду в лікувальних дозах доцільно включати в комплексне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок змішаного генезу.

  Повний текст PDF - 141.753 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"