Мета дослідження - порівняти безпосередні та віддалені результати лікування хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ) з використанням різних способів введення препаратів поліхіміотерапії (ПХТ). Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу медичних карт 112 стаціонарних хворих з МР РМЗ стадії T4A-DN0-3M0, які одержували комплексне протипухлинне лікування на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 - 2017 рр. До контрольної групи увійшли 65 (58 %) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад'ювантному режимі було проведено системну ПХТ (СПХТ). До досліджуваної групи увійшли 47 (42 %) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад'ювантний курс було проведено ендолімфатичну ПХТ (ЕЛПХТ). За показниками три- та п'ятирічної виживаності між контрольною і досліджуваною групами не було статистично значущої відмінності. Безпосередні результати лікування пацієнток, яким проведено ЕЛПХТ у неоад'ювантому режимі, кращі, ніж результати лікування пацієнток, яким проведено СПХТ, без статистично значущої переваги. Висновки: безпосередні і віддалені результати комплексного лікування МР РМЗ у разі несприятливого прогнозу пухлинного росту з проведенням ЕЛПХТ у неоад'ювантному режимі і виконанням радикального оперативного втручання кращі у порівнянні з результатами лікування за аналогічною схемою, але з проведенням СПХТ на передопераційному етапі, без статистично значущої переваги.

  Повний текст PDF - 222.583 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"