Мета роботи - вивчити інформативну значущість різного ступеня підвищення активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну, ендотеліально-моноцитарного активуючого поліпептиду II (ЕМАП-II) як маркерів глибини ураження підшлункової залози (ПЗ) при гострому панкреатиті (ГП). У 45 хворих, прооперованих з приводу тяжкої форми ГП, яким після лапароскопічного дослідження і виявлення розлитого ферментативного перитоніту дренували сальниковий отвір, розкривали і дренували зону некрозу, та у 28 хворих із ГП середнього ступеня тяжкості, яким проведено консервативну терапію, під час госпіталізації визначено активність фосфоліпази А2, рівні гістаміну, ЕМАП-II імуноферментними методами та активність амілази кінетичним методом. При ГП середнього ступеня тяжкості активність амілази до початку терапії підвищувалась до (249,5 +- 16,2) од/л у 71,43 % хворих, при тяжкому (деструктивному) - до (329,77 +- 24,2) од/л у 53,3 % хворих (p << 0,05). Активність фосфоліпази А2 підвищувалась до (698,18 +- 9,70) нг/мл у всіх обстежених хворих із деструктивним панкреатитом та до (392,77 +- 15,59) нг/мл при ГП середнього ступеня тяжкості (p << 0,05). Рівень гістаміну у хворих із ГП середнього ступеня тяжкості становив (2,28 +- 0,12) нг/мл, у разі деструкції ПЗ - (5,10 +- 0,34) нг/мл (у здорових осіб - (0,70 +- 0,11) нг/мл). Розвиток таких ускладнень, як панкреатогенний перитоніт, має велику вірогідність (відношення шансів, odds ratio-OR становить 103,14) (p << 0,0001) у разі підвищення активності фосфоліпази А2 понад 392,77 нг/мл. Висновки: висока активність фосфоліпази А2 і підвищений рівень гістаміну в сироватці крові у хворих із ГП на початковій стадії є більш прогностично вірогідними маркерами тяжкого його перебігу та розвитку ускладнень.

  Повний текст PDF - 138.876 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"