На підставі аналізу клінічного матеріалу, верифікованого даними клініко-лабораторних досліджень, результатами оперативних, ендоскопічних втручань і морфологічних досліджень вперше розроблено діагностично-лікувальний алгоритм у пацієнтів з пухлинами лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ). Визначено роль і місце візуалізуючих методів дослідження у пацієнтів з пухлинами лівого анатомічного сегмента ПЗ. Вперше науково обгрунтовано доцільність застосування ендоскопічної ультрасонографії в диференційній діагностиці пухлинних утворень в лівому анатомічному сегменті ПЗ. Досягнуто покращення результатів доопераційної діагностики, достовірне зменшення частоти виконання експлоративної лапаротомії. Розроблено показання, впроваджені в практику, оцінено результати виконання, а також визначено місце в діагностично-лікувальному алгоритмі резекційних втручань на лівому анатомічному сегменті ПЗ з використанням лапароскопічного доступу; радикальної антеградної модульної панкреатектомії з спленектомією; розширеної резекції ПЗ зі симультанним виконанням резекції судин і суміжних органів; локальної резекції ПЗ (в тому числі з використанням лапароскопічного доступу). На підставі вивчення факторів ризику виникнення ранніх післяопераційних ускладнень і летальності розроблено комплекс заходів консервативної профілактики після радикальних оперативних втручань у хворих з приводу пухлин лівого анатомічного сегмента ПЗ, доведено його ефективність. Запропоновано та впроваджено способи виконання лапароскопічної дистальної резекції ПЗ (пат. України 101667 та 101682 від 25.09.15). Вперше в Україні здійснено лапароскопічну центральну резекцію ПЗ.

  Повний текст PDF - 64.148 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"