Гемангіоми - це різновид судинних пухлин, які найчастіше зустрічаються у дитячому віці. У 2008 р. було опубліковано перші результати щодо застосування пропранололу у лікуванні гемангіом у дітей раннього віку. Це стало поштовхом до революційних змін у поглядах на тактику лікування однієї з найпоширеніших патологій дитячого віку. Мета роботи - провести аналіз ефективності застосування неселективного beta-блокатора (пропранололу) у разі консервативного лікування гемангіом у дітей раннього віку. Терапію пропранололом було застосовано у 92 пацієнтів (69 дівчаток, 23 хлопчиків) із гемангіомами різної величини, кількості та локалізації у віці від 2 до 11 місяців (87 дітей) та 15 - 19 місяців 5 дітей) на момент початку лікування. У більшості пацієнтів відмічались гемангіоми голови та шиї (59 дітей, 64,1 %), у 1 (1,1 %) пацієнта - дифузна інфантильна гемангіоендотеліома печінки. У 5 (5,4 %) дітей лікування проводилось у випадку гемангіом, ускладнених виразкуванням і кровотечею. У 1 (1,1 %) дитини застосовували пропранолол після неефективної гормонотерапії. Усі пацієнти одержували пропранолол у дозі 2 - 3 мг/кг/добу. Лікування завершували після одержання задовільної клінічної відповіді та після закінчення фази проліферації. У 86 (93,5 %) пацієнтів одержано позитивну клінічну відповідь у вигляді затримки росту пухлини, наступного зменшення її у розмірах аж до практичного зникнення. У переважної більшості пацієнтів уже з перших днів лікування спостерігали позитивну динаміку у вигляді зміни кольору (збліднення) пухлини, зменшення її об'єму та напруження. Лікування повністю завершено у 68 (73,9 %) пацієнтів, тривалість лікування - 2 - 14 міс. У трьох випадках відміна препарату після 3 - 5 міс лікування призвела до рецидиву. Після 1 - 2-місячної паузи у лікуванні було відновлено введення пропранололу і знову одержано позитивну відповідь. Не виявлено жодних порушень функцій серцево-судинної системи чи показників глікемії. У жодного із пацієнтів побічні дії не були причиною відміни лікування. Висновки: наявність гемангіоми у дітей раннього дитячого віку у фазі проліферації, особливо ускладненої, яка призводить до порушення життєвих функцій або до стійких розладів та значних косметичних негативних наслідків, є показанням до проведення системного лікування. Оцінка ефективності лікування неселективним beta-блокатором пропранололом вказує на його високу результативність з одночасною доброю толерантністю. Якнайшвидший початок лікування пропранололом надає змогу запобігати розвитку розладів функцій або значних косметичних дефектів.

  Повний текст PDF - 880.477 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"