До питання лапароскопічної санації черевної порожнини при перитонітах апендикулярного походження в дітей

Русак, П. С.

Мета дослідження - визначити показання для проведення програмованих лапароскопічних санацій черевної порожнини (ЧП) у випадку перитонітів апендикулярного походження. На базі хірургічного відділення № 1 Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні в період 2001 - 2012 рр. прооперовано 672 дитини з ускладненою формою апендициту (перфорація апендикса, перитоніт, абсцеси та інфільтрати ЧП). Оперативне втручання виконано з використанням таких доступів: косий (за Волковичем - Дияконовим) - 213 дітей, поперечний (за Шпренгелем) - 106, правий трансректальний - 242, серединний - 111. У структурі ускладнень апендициту під час першого оперативного втручання діагностовано: периапендикулярний абсцес - 113 (16,8 %) випадків, міжпетльові та тазові абсцеси - 97 (14,4 %) хворих, апендикулярний інфільтрат з частковою кишковою непрохідністю - 37 (5,5 %) пацієнтів. Класифікація поширеності перитоніту за B. C. Савельєвим та співавт. (2000): місцевий - 221 дитина, поширений - 451. Результати імунологічного обстеження в до- та ранньому післяопераційному періодах у дітей, яким проведено програмовану лапароскопічну санацію, продемонстрували виражену тенденцію, яка свідчить, що більш високу напругу у формуванні імунної відповіді мали хворі до проведення лапароскопічної санації. Таким чином, враховуючи динаміку клінічних та імунологічних показників, можна зробити висновок, що проведення програмованої лапароскопічної санації ЧП під час об'єктивної оцінки показань позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання та формування адекватної імунологічної відповіді, що призводить до одужання. Висновки: показання до санаційної лапароскопії після відкритої апендектомії: ознаки запалення в черевній порожнині - подальший розвиток перитоніту за даними комплексного обстеженння, що у 93,9 % хворих потребує проведення санації.


	Наукова періодика України		Хірургія дитячого віку (Україна)