Мета дослідження - підвищити ефективність діагностики та лікування дітей із гострим абдомінальним синдромом (ГАС) на основі розробки комплексного алгоритму дій за умов екстреної хірургічної служби. За останні 4 роки до відділення екстреної хірургії по допомогу звернулося приблизно 84 тис. дітей, із них із ГАС кожна п'ята дитина. Кожного шостого (2732 (15,67 %) осіб) хворого госпіталізовано з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини у стаціонар. Дві третіх (1754 (64,20 %)) цих хворих прооперовано з приводу гострого апендициту і його ускладнень та ін. ГАС - пріоритетна хірургічна проблема в дитячому віці, з якою звертаються по допомогу понад 20,8 % хворих. За власними даними, зберігається стабільність показників хірургічної активності у разі ГАС у середньому в 64,2 % випадків, але добрий показник своєчасної діагностики і "апендицитної сторожкості" лікарів відділення ургентної хірургії - це тенденція до зниження кількості деструктивних і ускладнених форм апендициту на 25,6 % та збільшення недеструктивної патології (флегмонозна форма) на 12,6 %. Перебіг розповсюдженого апендикулярного перитоніту у 80 % випадків супроводжується абдомінальним сепсисом. Більшість помилкових і несвоєчасних діагнозів гострого апендициту пов'язані з недооцінкою загальноклінічних симптомів захворювання. Застосування хірургічної паузи і технології стаціонарного моніторингу надає змогу ретельно обстежити пацієнта, виявити супутню патологію, визначити раціональну тактику, адекватність та зменшити виникнення ускладнень у разі ГАС.

  Повний текст PDF - 163.158 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"