Мета роботи - експериментально оцінити ефективність антисептичного гелевого розчину для санації черевної порожнини (ЧП) у випадку загального перитоніту. Експериментальне дослідження виконано на 120 щурах лінії Вістар з масою тіла 200 - 250 г. Перший етап передбачав моделювання калового перитоніту шляхом введення транскутанно інтраабдомінально 2 мл 10 % розчину автокалу. Залежно від антисептичного розчину, який застосовували для санації ЧП, щурів було розподілено на 4 групи: I група (n = 20) - 5 мл 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконату, II група (n = 20) - 5 мл 0,02 % розчину декаметоксину, III група (n = 20) - 5 мл гелевого антисептичного розчину (розчину декаметоксину на основі гіалуронової кислоти), контрольна група (n = 20) - 5 мл фізіологічного розчину. Після моделювання розлитого перитоніту через 24 год щурам під знеболюванням 5 % розчином тіопенталу натрію виконували лапаротомію. Інтраопераційно проводили бактеріологічне дослідження вмісту ЧП для визначення ступеня обсіменіння. Здійснювали санацію ЧП антисептиками. Через 48 год у всіх групах щурів проводили релапаротомію. Візуально оцінювали парієтальну та вісцеральну очеревину. Інтраопераційно проводили бактеріологічне дослідження ексудативного вмісту ЧП. Оцінювали вираженість спайкового процесу в ЧП. Використання розчину декаметоксину у поєднанні з гіалуроновою кислотою продемонструвало максимальний антисептичний ефект у порівнянні з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату (p << 0,01) і перевагу над 0,02 % розчином декаметоксину на водній основі (p >> 0,05). Висновки: застосування гелевого антисептичного розчину декаметоксину в поєднанні з гіалуроновою кислотою має суттєву перевагу у порівнянні з 0,02 % водним розчином хлоргексидину для санації ЧП у разі загального калового перитоніту.

  Повний текст PDF - 1.504 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"