Наукова періодика України Хірургія України


Заруцький Я. Л. 
Оцінка результатів застосування сучасних методик хірургічного лікування компресійно­трофічних виразок у постраждалих з наслідками хребетно­спинномозкової травми / Я. Л. Заруцький, І. Б. Пліс // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_4
Мета роботи - оцінити ефективність застосування сучасних методик доопераційної підготовки компресійно-трофічних виразок у постраждалих із наслідками хребетно-спинномозкової травми (ХСМТ). Проведено порівняльний аналіз лікування 178 постраждалих із наслідками ХСМТ, яка ускладнилася розвитком компресійно-трофічних виразок (КТВ) у реабілітаційний період травматичної хвороби. Постраждалих було розподілено на три групи залежно від методу доопераційної підготовки. В першій групі (n = 76) застосовували методики пелоїдотерапії та озонотерапії, в другій (n = 44) - ультразвукову кавітацію з наступним накладанням VAC-систем. У групі порівняння (n = 58) доопераційну підготовку проводили з використанням мазевих пов'язок, ранових покриттів і розчинів антисептиків. Закриття дефектів м'яких тканин КТВ виконували за методом автодермопластики, місцевої пластики або переміщеними клаптями. Виявлено закономірність виникнення КТВ залежно від рівня пошкодження. У постраждалих із шийним рівнем ураження КТВ локалізувалися найчастіше в крижовій ділянці (в 48,9 % випадків), у пацієнтів з грудним і поперековим рівнем ураження - в ділянці сідничних горбів (32,1 %). Використання озонотерапії, пелоїдотерапії, ультразвукової кавітації ран і VAC-терапії скоротило доопераційний період у середньому до (12,1 +- 1,1) доби у першій групі та до (10,4 +- 0,9) доби - в другій. У разі застосування традиційних методів готовності КТВ до пластики досягнуто на (15,9 +- 1,4) доби. Пластику розщепленим шкірним клаптем використано в 11 (6,2 %) постраждалих, місцевими тканинами - у 46 (25,9 %), перемішеними клаптями - у 121 (67,9 %). Ранній післяопераційний період ускладнився нагноєнням у 19,1 % випадків, розходженням країв післяопераційної рани - в 10,7 %, крайовим некрозом клаптя - в 10,1 %. В другій групі спостерігали найменшу частоту ранніх ускладнень за рахунок зменшення кількості розходжень країв рани (4,5 %) та нагноєнь (11,4 %). Висновки: застосування VAC-терапії та ультразвукової кавітації надає змогу в стислий термін досягти готовності тканин компресійно-трофічних виразок до шкірної пластики. Оптимальний метод закриття компресійно-трофічних виразок - пластика переміщеними шкірно-м'язовими клаптями з осьовим типом кровопостачання у поєднанні з анатомо-функціональною резекцією підлеглих кісток.
  Повний текст PDF - 1.296 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Заруцький Я.
  • Пліс І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Заруцький Я. Л. Оцінка результатів застосування сучасних методик хірургічного лікування компресійно­трофічних виразок у постраждалих з наслідками хребетно­спинномозкової травми / Я. Л. Заруцький, І. Б. Пліс // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_4.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Заруцький Ярослав Леонідович (медичні науки)
  • Пліс Ігор Богданович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського