Наукова періодика України Хірургія України


Коваленко О. М. 
Діагностика та лікування синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові у обпечених / О. М. Коваленко, Г. П. Козинець, В. П. Циганков, А. О. Коваленко // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_13
Мета роботи - вивчити порушення системи гемостазу в гострий період опікової хвороби у тяжкообпечених для профілактики тромботичних ускладнень і проведення раннього хірургічного лікування. Стан системи зсідання крові вивчено у 80 пацієнтів з глибокими дермальними опіками площею від 20 до 60 % поверхні тіла в період з 1-ї до 14-ї доби після травми. Вік хворих - від 18 до 65 років. Досліджено такі параметри гемостазу: кількість тромбоцитів, вміст у сироватці крові фібриногену, розчинного фібрину, антитромбіну III, протеїну C, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий індекс, загальна фібринолітична активність плазми крові. В 1-шу добу після опікової травми у хворих усіх груп тяжкості спостерігали помірно подовжений час зсідання крові зі збереженим рівнем тромбоцитів і фібриногену. Зниження АЧТЧ у 1-шу - 2-гу добу після травми у хворих з індексом тяжкості ураження понад 90 може свідчити про першу фазу синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання, збільшення АЧТЧ на 3-тю - 5-ту добу після травми і про можливість кровотечі, особливо під час раннього висічення некротичних тканин. У тяжких хворих спостерігали зниження рівня антитромбіну III протягом перших 3 діб після опікової травми та часу рекальцифікації до (45,0 +- 5,4) с. Хворі з вкрай тяжкими опіками одержували (1,5 +- 0,3) л свіжозамороженої плазми щодня протягом (6,0 +- 1,5) доби і (0,6 +- 0,1) л в наступні 10 діб. Висновки: у хворих з глибокими поширеними опіками встановлено чинники ризику розвитку тромботичних ускладнень: збільшення рівня фібриногену (>> 5,5 г/л), розчинного фібрину (>> 4 мг/100 мл), АЧТЧ (>> 45 с), зниження вмісту антитромбіну III і протеїну C (<< 75 %) та загальної фібринолітичної активності (<< 65 %). У разі великих глибоких опіків функціонування системи гемостазу має фазовий характер. Прискорення зсідання крові відбувається протягом 1 - 2-ї доби після травми, але вже з 3 - 4-ї доби розвивається гіпокоагуляція зі споживанням факторів зсідання. Корекції системи гемостазу досягають введенням свіжозамороженої плазми крові в дозі до 20 мл/кг маси тіла і прямих антикоагулянтів (гепарину) в дозі 150 - 300 ОД/кг на добу до досягнення АЧТЧ 40 - 60 с, часу рекальцифікації до 2 хв, рівня антитромбіну III понад 60 - 70 %.
  Повний текст PDF - 1.254 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Коваленко О.
  • Козинець Г.
  • Циганков В.
  • Коваленко А.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Коваленко О. М. Діагностика та лікування синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові у обпечених / О. М. Коваленко, Г. П. Козинець, В. П. Циганков, А. О. Коваленко // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_13.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Коваленко Ольга Миколаївна (медичні науки)
  • Коваленко Олександра Миколаївна (медичні науки)
  • Коваленко Олена Миколаївна (медичні науки)
  • Козинець Георгій Павлович (медичні науки)
  • Циганков Володимир Петрович (медичні науки)
  • Коваленко Антон Олександрович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського