Мета роботи - поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами (ТКК). Вивчено результати діагностики та лікування 167 пацієнтів з ТКК в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня". Пацієнтів було розподілено на 2 групи. До основної групи було залучено 98 хворих, яким у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. проводили діагностику та лікування за розробленим діагностично-лікувальним алгоритмом, до групи порівняння - 69 хворих, котрим у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р. здійснювали діагностику та лікування за традиційною схемою, яка передбачала проведення езофагогастродуоденоскопії, відеоколоноскопїї, контрастної рентгенографії тонкої кишки, гемостатичної та інфузійної терапії. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії (КЕ) джерело кровотечі виявлено у 91 пацієнта. Встановити остаточний діагноз та визначитися з лікувальною тактикою на етапі виконання КЕ вдалося у 43 (43,9 %) хворих. У групі порівняння джерело кровотечі на доопераційному етапі виявлено за допомогою традиційного алгоритму лише у 10 (14,5 %) хворих. В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань, у групі порівняння - 53 (76,8 %). Висновки: чутливість КЕ у виявленні джерела ТКК становила 92,9 %. Щодо встановлення остаточного діагнозу КЕ виявилася на 29,4 % ефективнішою за традиційний алгоритм обстеження на доопераційному етапі у хворих з ТКК. Застосування КЕ у випадку ТКК надало змогу зменшити частоту діагностичних лапаротомій на 62,5 %.

  Повний текст PDF - 1.264 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"