Мета роботи - вивчити можливості ендоскопічної техніки для діагностики та лікування природженого пілоростенозу в дітей. Обстежено 89 дітей з природженим пілоростенозом. До дослідної групи було залучено 45 дітей, до контрольної - 44. Середній вік хворих в обох групах - 3 - 5 тиж. Усім хворим до операції, крім об'єктивних, загальноклінічних та біохімічних методів дослідження, виконали ультразвукове дослідження. Контрастну рентгеногастрографію застосували у 28-ми (64 %) дітей контрольної групи, фіброгастродуоденоскопію - у 32-х (71 %) дітей дослідної групи. Всім дітям виконали стандартну гплороміотомію за Фреде - Вебером - Рамштедтом. Проаналізовано 37 випадків лапароскопічної пілороміотомії. Результати шлункової pH-метрії свідчили про наявність переважно гіперацидності (середнє значення pH - <$E3,5~symbol С~0,8>). У дослідній групі у 12-ти (28 %) дітей результати клінічної оцінки та ультразвукового дослідження шлунка виявилися інформативними, у решти - сумнівними, шо потребувало проведення фіброгастродуоденоскопії шлунка з оцінкою ступеня прохідності пілоричного канату. Під час дослідження виявлено поліморфні зміни. Явища езофагіту та антрум-гастриту відзначено переважно в дітей віком понад 1 міс та з гіпотрофією III ступеня. Цим дітям під час дослідження у дванадцятипалу кишку проводили поліуретановий зонд діаметром 1,0 - 1,5 мм. Краплинне ентеральне введення материнського молока об'ємом 10 мл/кг маси тіла на год та парентеральне введення препаратів для корекції порушень гомеостазу надало змогу протягом (<$E24,0~symbol С~1,2>) год (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) забезпечити адекватну доопераційну підготовку. Аналіз випадків лапароскопічних втручань засвідчив сприятливіший перебіг раннього післяопераційного періоду, що надало змогу швидко відновити нормальний об'єм вигодовування та скоротити термін стаціонарного лікування. Висновки: фіброгастроскопія у разі природженого пілоростенозу показана за неефективності об'єктивного дослідження та ультрасонографії шлунка і є високоінформативним методом діагностики. Ентеральне зондове харчування надає змогу зменшити об'єм інфузійної терапії, скоротити термін доопераційної підготовки, сприяє пришвидшенню відновлення фізіологічного об'єму вигодовування в післяопераційний період. Використання лапароскопічної техніки для оперативного лікування максимально знижує травматичність втручання, забезпечує добрий косметичний ефект і полегшує перебіг післяопераційного періоду.

  Повний текст PDF - 946.24 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"