Мета роботи - покращити систему діагностичного моніторингу перебігу травматичної хвороби у постраждалих з поєднаною краніоабдомінальною травмою (ПКАТ). Для порівняльного аналізу схем діагностичного моніторингу було сформовано 2 клінічні групи постраждалих з ПКАТ: контрольну (n = 138) - клініко-лабораторне спостереження та основну (n = 143) - скринінгові інструментальні дослідження та апаратне спостереження. За допомогою методів нейровізуалізації виявлено негативну динаміку в 11-ти (7,7 %) постраждалих основної групи, з них у 6-ти установлено показання до відтермінованих краніотомій. Вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) було високочутливим методом (87,5 %) діагностики інтраабдомінальних ускладнень (ВЧТ підвищувався на 43 - 88 % за 2 - 12 год). Ультразвукове дослідження (УЗД) плевральних порожнин надавало змогу швидко виявляти ускладнення, які призводять до рестрикції легень (пневмоторакс, транссудат, ексудат). В основній групі їх виявлено у 30-ти (21 %) випадках, що вдвічі більше, ніж у контрольній (14 (10,1 %), <$Eroman p~<<~0,05>). Висновки: діагностичний моніторинг застосовують для виявлення наслідків та ускладнень травми, етапної переоцінки прогнозу для життя та визначення термінів проведення термінових, відтермінованих операцій та операцій другої черги у разі застосування технології Damage control. Його обсяг залежить від тяжкості травми та її анатомо-морфологічних особливостей.

  Повний текст PDF - 1.041 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"